Форсаж 8

Франчіза, яка стартувала з досить скромного фільму про вуличні перегони, вже давно перетворилась на дещо зовсім інше – аналог “бондіани” чи “Неможливої місії”, де герої виробляють карколомні трюки, протистоять лиходіям, що мріють захопити світ, і демонструють невразливість вже майже на рівні супергероїв. Кожен глядач, йдучи на черговий “Форсаж” (а найкраще переглядається це кіно у форматі IMAX, як у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”), точно знає, що саме він побачить, і причому щоразу отримує цього самого ще більше: ще більше погонь, ще більше вибухів, ще більше зірок екшн відразу у кадрі.

fate-of-furious1


Слід визнати, восьма частина дуже непогано впоралася із завданням дати усім своїм основним гравцям суттєву порцію екранного часу і гідну кількість бойових сцен. Щоправда, дійсно ефектних двобоїв, які прикрашали попередні дві стрічки, цього разу немає, оскільки Стетем тепер не ворог і майже союзник Торетто та його сім’ї. Це досить таки дивно, враховуючи, що до цього він вбив одного з членів команди Домініка і намагався прикінчити усіх інших, але що ж поробиш, якщо автори “Форсажу” хочуть зібрати під своїм дахом якомога більше екшн-зірок. Тому Термінатора-Джейсона зробили більш шляхетним, більш кумедним і навіть дали йому можливість реабілітуватись перед сім’єю Торетто у, мабуть, найбільш веселій сцені з усього фільму.

fate-of-furious2

Роль втілення зла дісталась Терон, і хоч нещодавній “Шалений Макс” довів, що вона може навішати екранним ворогам не гірше, ніж більшість задіяних у “Форсажах” акторів, тут їй можливість зробити це, фактично, не надали. Її лиходійство іншого різновиду: Сайфер – суперхакер з групою таких самих професіоналів і лише до певної міри спокусниця. Здогадатися, як саме вона примусила Дома зрадити дружину і друзів, дуже легко, і публіці цей секрет у картині розкривають досить швидко – оскільки Дізель все ще головний герой і не повинен виглядати на екрані погано. Власне, своїми сюжетними поворотами восьма стрічка про Торетто нагадує частково “мильну” оперу, а частково чергове “Дуже… кіно”, настільки вона сентиментальна в одні моменти і відверто, принципово несерйозна в інші. Проте сюжетні повороти – це зовсім не те, за чим глядач іде до кінозалу, де демонструють новий “Форсаж”: якась мінімальна інтрига є, а далі – справа техніки, яка їздить вже сама і дощем падає з вікон хмарочосів.

fate-of-furious3

Оскільки Браян Вокера з гри вибув (втім, про нього неодноразово згадують), роль другого після Дізеля героя фільму перейшла до Джонсона, який знову не міг відмовити собі у задоволенні поваляти дурня на екрані. Все ж інше майже не змінилося: лисі чолов’яги з’ясовують стосунки переважно з допомогою лютих поглядів і дитячих образ, Роман Пірс виконує роль ходячої карикатури, хакери стукають клавіатурами з виразом обличчя, яке має здаватись розумним, а керівники секретних служб звертаються до групи колишніх злочинців так, ніби вони остання надія людства і інших кадрів немає. Екшн-сцени, особливо кульмінація, з усіх сил намагаються переплюнути усе бачене і в попередніх серіях, і в усіх інших голлівудських блокбастерах взагалі. І до певної міри їм це вдається, принаймні поки що “Форсаж” залишається видовищною розвагою, яка точно знає, чим вона є, і не сприймає себе занадто серйозно.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *