Фантастичні звірі: Злочини Гріндельвальда (Fantastic Beasts: The Crimes of Grindelwald / Фантастические твари: Преступления Грин-де-Вальда). Фентезі / пригоди. США, 2018. Режисер Дейвід Єйтс. У ролях: Едді Редмейн, Кетрін Вотерстон, Ден Фоглер, Елісон Судол, Джуд Лоу, Зої Кравіц, Джонні Депп, Езра Міллер.
З 15 листопада стрічку “Фантастичні звірі: Злочини Гріндельвальда” можна переглянути у Львові у комплексі “Планета кіно”.
Незважаючи на заборону магічного міністерства, Ньют Саламандер (Редмейн) вирушає до Франції, щоб завадити лихим планам втікача Гріндельвальда (Депп) і водночас знайти свою кохану Тіну. Злий маг тим часом збирає свої вірні війська для вирішальної битви…
Як і у випадку з “Зоряними війнами”, Голлівуд відмовляється залишати у спокої вигаданий Джоан Роулінг всесвіт магії “Гаррі Поттера”. Оскільки історію хлопчика-чарівника (принаймні поки що) закінчено, було прийняте рішення зазирнути у минуле і дослідити, звідки взагалі у світі чарівників взялися мало не фашистські ідеї. Усього запланували п’ять стрічок, “Злочини” – друга з них, що продовжує історію персонажів, які вперше з’явилися на екранах два роки тому у картині “Фантастичні звірі і де їх шукати”.
Той перший фільм був частково експериментальний: вперше у центрі кінооповіді Роулінг опинявся дорослий герой, чародій-зоолог Ньют Саламандер, зі світом магії глядач заново знайомився очами іншого важливого героя, пекаря Якоба Ковальські, справжній лиходій показував своє обличчя лише наприкінці, і більше уваги приділялось саме фантастичним істотам, а не традиційному для “поттеріади” протистоянню злих та добрих магів. Натомість “Злочини Гріндельвальда” більше нагадують повернення до останніх “Поттерів”: чудернацькі звірі все ще в кадр потрапляють, проте значно рідше, війна чаклунів знову вийшла на перший план. Незважаючи на назву, лідер злих магів після карколомної втечі протягом усього фільму нічого дійсно поганого не робить – до самого фіналу. Він переважно мандрує екраном, розповідаючи підлеглим про свої зловісні наміри, є злом у більшій мірі ідеологічним, а не фізичним, яким був – до певної міри – Волан-де-Морт. Крім його походеньок, стрічка стежить за шляхом молодого чародія, потрібного Гріндельвальду для втілення його планів, та людей, які полюють на нього, не забуваючи при цьому про Саламандера, його кохану, його брата і його кохану, Якоба і його кохану, молодого Дамблдора… Вже можна побачити, що у картині забагато сюжетних ліній, які чергуються абсолютно довільно, хаотично, часом зникаючи в нікуди на півгодини. Є несподівані повороти, але дійсно цікаві вони будуть переважно для тих, хто добре пам’ятає попередні екранізації Роулінг і добре орієнтується в їх міфології.
Враховуючи репертуар Деппа останніх років, було легко повірити у те, що й чаклуна-лиходія він зіграє як типового для себе галасливого ексцентричного жартуна, однак у “Злочинах” актор трохи розважається лише на самому початку, у сцені втечі, а після цього веде гру напрочуд серйозно. Це непогано для різноманіття, але при цьому Гріндельвальд вийшов не страшним, не дуже зловісним і не дуже диявольськи переконливим. Невідомо, як буде далі, проте зараз негідник Деппа не справляє сильного враження і точно поступається Волан-де-Морту Рейфа Файнса. Роботи інших виконавців бездоганними теж назвати важко. Редмейн продовжує грати Саламандера як доброго та сором’язливого дивака з широко розкритими очима, і це, фактично, єдина характерна риса Ньюта. Фоглер, який був, можна сказати без перебільшення, душею перших “Фантастичних звірів”, тут присутній майже для галочки, сюжетного навантаження його Якоб не несе практично ніякого. З коханими обох героїв справи ще гірші – обидві вони зіграні на одній ноті. Більш-менш вирізняються хіба що нові обличчя в акторському ансамблі: Зої Кравіц в трагічній ролі нещасної Лети Лестрейндж та особливо Джуд Лоу, який дійсно енергійно зіграв молодого Дамблдора, розумного, безкомпромісного і дружнього.
Підсумок: більшість глядачів у будь-якому випадку перегляне це кіно, але далеко не всі зможуть з першого разу розібратися у заплутаному сюжеті. Втім, це не завадить отримати задоволення хоча б від видовищної вистави з численними спецефектами, що найкраще сприймається у форматі IMAX-3D (як у львівській “Планеті кіно” торгівельно-розважального комплексу “King Cross Leopolis”). Залишається сподіватись, що третя частина пригод Саламандера буде розповідати гідну двогодинного екранного часу історію, а не просто готувати публіку до наступних серій.