Нiчнi яструби

Нiчнi яструби (Nighthawks / Ночные ястребы). США, 1981. Режисер Брюс Мальмут. У ролях: Сильвестр Сталлоне, Рутгер Хауер, Бiллi Дi Вiльямс, Лiндзi Вагнер, Персiс Хамбатта, Джо Спiнелл.

ICTV, середа 20 липня, 23.30

Нью-йоркськi полiцейськi Дiк Да Сiлва (Сталлоне) та Метью Фокс (Дi Вiльямс) – справжнi майстри своei справи, якi успiшно борються з правопорушниками. Але одного дня iх переводять у спецпiдроздiл з боротьби з тероризмом. Iх головна цiль – мiжнародний терорист Вулфгар (Хауер), слiд якого веде з Нью-Йорка в Лондон, а потiм в Париж… Це перший справжнiй бойовик, в якому знявся Сталлоне (ще до “Першоi кровi”). Його екранним противником (хоча, кажуть, на знiмальному майданчику вiдносини мiж ними теж були не найкращими) став голландець Хауер, для якого це була одна з перших робiт у США. Ефектне протистояння, непоганий для такого жанру сюжет – фiльм заслуговуe на увагу, якщо знайдуться такi, якi його ще не бачили.

Нiчнi яструби (Nighthawks / Ночные ястребы). США, 1981. Режисер Брюс Мальмут. У ролях: Сильвестр Сталлоне, Рутгер Хауер, Бiллi Дi Вiльямс, Лiндзi Вагнер, Персiс Хамбатта, Джо Спiнелл.

ICTV, середа 20 липня, 23.30

Нью-йоркськi полiцейськi Дiк Да Сiлва (Сталлоне) та Метью Фокс (Дi Вiльямс) – справжнi майстри своei справи, якi успiшно борються з правопорушниками. Але одного дня iх переводять у спецпiдроздiл з боротьби з тероризмом. Iх головна цiль – мiжнародний терорист Вулфгар (Хауер), слiд якого веде з Нью-Йорка в Лондон, а потiм в Париж… Це перший справжнiй бойовик, в якому знявся Сталлоне (ще до “Першоi кровi”). Його екранним противником (хоча, кажуть, на знiмальному майданчику вiдносини мiж ними теж були не найкращими) став голландець Хауер, для якого це була одна з перших робiт у США. Ефектне протистояння, непоганий для такого жанру сюжет – фiльм заслуговуe на увагу, якщо знайдуться такi, якi його ще не бачили.

Якщо свекруха – монстр

Голлiвудськi романтичнi комедii з кожним роком стають все бiльш схожими на сестер-близнючок. Всiм вiдома зiрка в головнiй ролi (тут це Лопес, але якщо трохи змiнити двi-три реплiки, на ii мiсцi легко можна уявити i Мег Раян, i Сандру Буллок, i Джулiю Робертс), яка старанно робить вигляд, нiби вона проста дiвчина з сусiднього будинку. Щастя, яке несподiвано звалюeться iй на голову, – чарiвний принц, багатий, вродливий i настiльки безхарактерний й безликий, що набридаe у першi двi хвилини своei присутностi на екранi. Оскiльки в даному випадку цю роль граe актор, чиe прiзвище хоч щось скаже одному з сотнi, на характер вирiшили не витрачати навiть одного рядка в сценарii. Найкращий друг головноi героiнi – “голубий” сусiд, який завжди допоможе iй порадою чи банальним жартом. Таке враження, нiби все це щоразу пише одна й та сама людина, причому вона все життя мрiяла не писати сценарii, а, наприклад, лiтати в космос.

Але ось темп прискорюeться, у фiльму нарештi з’являeться сюжет i напрям руху. Адже на екран пiсля п’ятнадцятирiчноi перерви повертаeться Джейн Фонда – жива легенда американського кiно. Не дивно, що граe вона теж живу легенду, тiльки американськоi журналiстики. Найцiкавiшим e найперший епiзод за ii участю, коли героiня Фонди, яку щойно звiльнили, знайшовши ii молодшу замiну, вiдчитуe пiд час iнтерв’ю 17-рiчну поп-зiрку. “Ви володieте умами цiлого поколiння. I ви не читаeте газет, не знаeте, що вiдбуваeться у свiтi?” Коли таке питання ставить на екранi Фонда, яка завжди брала активну участь у громадському життi i стала однieю з провiдних актрис свого поколiння завдяки роботам у гострокритичному кiнематографi 70-х, це звучить так, нiби Голлiвуд тодiшнiй питаe у кумирiв сучасних: “Що ти iм можеш дати?” Це лише одна мить, на яку мало хто зверне увагу, але це краще, нiж нiчого.

Голлiвудськi романтичнi комедii з кожним роком стають все бiльш схожими на сестер-близнючок. Всiм вiдома зiрка в головнiй ролi (тут це Лопес, але якщо трохи змiнити двi-три реплiки, на ii мiсцi легко можна уявити i Мег Раян, i Сандру Буллок, i Джулiю Робертс), яка старанно робить вигляд, нiби вона проста дiвчина з сусiднього будинку. Щастя, яке несподiвано звалюeться iй на голову, – чарiвний принц, багатий, вродливий i настiльки безхарактерний й безликий, що набридаe у першi двi хвилини своei присутностi на екранi. Оскiльки в даному випадку цю роль граe актор, чиe прiзвище хоч щось скаже одному з сотнi, на характер вирiшили не витрачати навiть одного рядка в сценарii. Найкращий друг головноi героiнi – “голубий” сусiд, який завжди допоможе iй порадою чи банальним жартом. Таке враження, нiби все це щоразу пише одна й та сама людина, причому вона все життя мрiяла не писати сценарii, а, наприклад, лiтати в космос.

Але ось темп прискорюeться, у фiльму нарештi з’являeться сюжет i напрям руху. Адже на екран пiсля п’ятнадцятирiчноi перерви повертаeться Джейн Фонда – жива легенда американського кiно. Не дивно, що граe вона теж живу легенду, тiльки американськоi журналiстики. Найцiкавiшим e найперший епiзод за ii участю, коли героiня Фонди, яку щойно звiльнили, знайшовши ii молодшу замiну, вiдчитуe пiд час iнтерв’ю 17-рiчну поп-зiрку. “Ви володieте умами цiлого поколiння. I ви не читаeте газет, не знаeте, що вiдбуваeться у свiтi?” Коли таке питання ставить на екранi Фонда, яка завжди брала активну участь у громадському життi i стала однieю з провiдних актрис свого поколiння завдяки роботам у гострокритичному кiнематографi 70-х, це звучить так, нiби Голлiвуд тодiшнiй питаe у кумирiв сучасних: “Що ти iм можеш дати?” Це лише одна мить, на яку мало хто зверне увагу, але це краще, нiж нiчого.

Загалом же образ вередливоi майбутньоi свекрухи у фiльмi майже розриваeться навпiл мiж живою людиною (якою ii намагаeться грати Фонда) i карикатурою (якою вона написана в сценарii). Досвiдчена акторка стараeться подати усi демонстративно абсурднi, божевiльнi витiвки Вiоли як вибрики ексцентричного, але реального характеру – часом це спрацьовуe, часом, на жаль, нi. У порiвняннi з Фондою Лопес дiйсно здаeться простою сусiдською дiвчиною – ii роль i не передбачаe жодних психологiчних нюансiв. Найкращi ж реплiки дiстались, як не дивно, Вандi Сайкс, яка граe вiрну асистентку Вiоли.

Бабськi вiйни з перемiнним успiхом йдуть досить жваво, щоб без проблем пiдтримувати глядацьку увагу протягом бiльшоi частини фiльму, але фiнальне сльозаве примирення знову викликаe вiдчуття, нiби за появу на екранi таких сцен несе вiдповiдальнiсть одна людина, яку давно треба засудити i вiдправити у довiчне заслання на мексиканське телебачення. Втiм, ситуацiю трохи рятуe поява Iлейн Стрiтч у короткiй, але добре написанiй ролi “свекрухиноi свекрухи”.

Поцiлунок смертi

Поцiлунок смертi (Kiss of Death / Поцелуй смерти). США, 1995. Режисер Барбет Шрьодер. У ролях: Дейвiд Карузо, Нiколас Кейдж, Кетрiн Ерб, Хелен Хант, Семюель Л. Джексон, Майкл Рапапорт, Вiнг Реймс, Стенлi Туччi.

ICTV, вiвторок 19 липня, 21.00

До Джиммi Кiлмартiна (Карузо) його брат звертаeться по допомогу. Вiн просить допомогти перегнати фургони з краденими автомобiлями, iнакше його покалiчить бандит-психопат на прiзвисько Малюк Джунiор (Кейдж). Джиммi знову потрапляe до в’язницi, а пiзнiше з вини того ж брата в автокатастрофi гине його дружина. Для того щоб помститись, герой погоджуeться допомогти полiцii, ставши членом кримiнального угрупування, яке очолюe Джунiор… Римейк однойменноi картини Генрi Хатауея 1947 р. Мiцний трилер з добрим саспенсом i великою кiлькiстю талановитих акторiв, якi стали популярними через кiлька рокiв пiсля виходу на екрани “Поцiлунку” (Джексон, Хант, Реймс, Туччi). Усiх акторiв затьмарюe Кейдж – це одна з його останнiх “божевiльних” ролей перед втечею у суто комерцiйний кiнематограф.

Поцiлунок смертi (Kiss of Death / Поцелуй смерти). США, 1995. Режисер Барбет Шрьодер. У ролях: Дейвiд Карузо, Нiколас Кейдж, Кетрiн Ерб, Хелен Хант, Семюель Л. Джексон, Майкл Рапапорт, Вiнг Реймс, Стенлi Туччi.

ICTV, вiвторок 19 липня, 21.00

До Джиммi Кiлмартiна (Карузо) його брат звертаeться по допомогу. Вiн просить допомогти перегнати фургони з краденими автомобiлями, iнакше його покалiчить бандит-психопат на прiзвисько Малюк Джунiор (Кейдж). Джиммi знову потрапляe до в’язницi, а пiзнiше з вини того ж брата в автокатастрофi гине його дружина. Для того щоб помститись, герой погоджуeться допомогти полiцii, ставши членом кримiнального угрупування, яке очолюe Джунiор… Римейк однойменноi картини Генрi Хатауея 1947 р. Мiцний трилер з добрим саспенсом i великою кiлькiстю талановитих акторiв, якi стали популярними через кiлька рокiв пiсля виходу на екрани “Поцiлунку” (Джексон, Хант, Реймс, Туччi). Усiх акторiв затьмарюe Кейдж – це одна з його останнiх “божевiльних” ролей перед втечею у суто комерцiйний кiнематограф.

Не йди

Не йди (Nontimuovere / Не уходи). Iспанiя-Iталiя-Великобританiя, 2004. Драма. Режисер Серджио Кастеллiтто. У ролях: Пенелопа Крус, Серджио Кастеллiтто.

П’ятнадцятирiчна дочка успiшного хiрурга Тiмотео (Кастеллiтто) потрапляe в аварiю i опиняeться на операцiйному столi в тяжкому станi. Пiд час операцii герой згадуe, як колись зустрiв Iталiю (Крус), албанську бiженку, в яку закохався. Дiзнавшись, що у неi буде дитина, Тiмотео вирiшив пiти вiд дружини, але виявилось, що та теж вагiтна.

Картина брала участь у Каннському фестивалi, також здобула премii Давида Донателло у номiнацiях “Найкраща чоловiча роль” та “Найкраща жiноча роль”. Режисер i головний виконавець Серджио Кастеллiтто вiдомий за стрiчками “На продаж” та “Чарiвна Марта”. Роль в “Не йди” вважаeться однieю з найкращих у доробку Пенелопи Крус.

Не йди (Nontimuovere / Не уходи). Iспанiя-Iталiя-Великобританiя, 2004. Драма. Режисер Серджио Кастеллiтто. У ролях: Пенелопа Крус, Серджио Кастеллiтто.

П’ятнадцятирiчна дочка успiшного хiрурга Тiмотео (Кастеллiтто) потрапляe в аварiю i опиняeться на операцiйному столi в тяжкому станi. Пiд час операцii герой згадуe, як колись зустрiв Iталiю (Крус), албанську бiженку, в яку закохався. Дiзнавшись, що у неi буде дитина, Тiмотео вирiшив пiти вiд дружини, але виявилось, що та теж вагiтна.

Картина брала участь у Каннському фестивалi, також здобула премii Давида Донателло у номiнацiях “Найкраща чоловiча роль” та “Найкраща жiноча роль”. Режисер i головний виконавець Серджио Кастеллiтто вiдомий за стрiчками “На продаж” та “Чарiвна Марта”. Роль в “Не йди” вважаeться однieю з найкращих у доробку Пенелопи Крус. Готуючись до ролi дiвчини, яку в 11 рокiв згвалтував власний батько, акторка вiдвiдувала спецiальнi кризовi центри, де розмовляла з жертвами згвалтувань. Крус вважаe Кастеллiтто одним з найталановитiших акторiв, з якими ii доводилось працювати.

Шарлотта Грей

Шарлотта Грей (Charlotte Gray / Шарлотта Грей). США-Великобританiя, 2001. Режисер Джиллiан Армстронг. У ролях: Кейт Бланшетт, Бiллi Крадап, Майкл Гембон, Руперт Пенрi Джонс, Ентон Лессер, Джеймс Флiт, Джек Шеферд, Нiколас Фаррелл, Хелен Маккрорi.

ENTER-фiльм, понедiлок 18 липня, 21.00

Дiя фiльму вiдбуваeться пiд час Другоi свiтовоi вiйни. Молода шотландка Шарлотта Грей (Бланшетт) стаe розвiдницею i вирушаe до окупованоi нiмцями Францii. Вона повинна передати важливий вантаж представникам мiсцевого Опору, а також мрie знайти коханого – льотчика Королiвських ВМС Великобританii, чий лiтак збили над територieю Францii… Картина австралiйки Армстронг e екранiзацieю однойменного роману Себастьяна Фолкса. Стрiчка, виробництво якоi коштувало 22 млн. доларiв, стала першим спiльним проектом кiнокомпанii “Ворнер Бразерс” та британськоi студii “Фiлм фоур”. “Шарлотту Грей” випустили в обмежений американський прокат 28 грудня 2001 р., щоб вона могла потрапити до числа претендентiв на “Оскара”, однак надii продюсерiв не справдилися. Бланшетт, яка вже працювала разом з Армстронг над фiльмом “Оскар i Люсiнда”, зiграла свою роль чудово, проте картина вiдчутно поступаeться найкращим зразкам антифашистськоi драми.

Шарлотта Грей (Charlotte Gray / Шарлотта Грей). США-Великобританiя, 2001. Режисер Джиллiан Армстронг. У ролях: Кейт Бланшетт, Бiллi Крадап, Майкл Гембон, Руперт Пенрi Джонс, Ентон Лессер, Джеймс Флiт, Джек Шеферд, Нiколас Фаррелл, Хелен Маккрорi.

ENTER-фiльм, понедiлок 18 липня, 21.00

Дiя фiльму вiдбуваeться пiд час Другоi свiтовоi вiйни. Молода шотландка Шарлотта Грей (Бланшетт) стаe розвiдницею i вирушаe до окупованоi нiмцями Францii. Вона повинна передати важливий вантаж представникам мiсцевого Опору, а також мрie знайти коханого – льотчика Королiвських ВМС Великобританii, чий лiтак збили над територieю Францii… Картина австралiйки Армстронг e екранiзацieю однойменного роману Себастьяна Фолкса. Стрiчка, виробництво якоi коштувало 22 млн. доларiв, стала першим спiльним проектом кiнокомпанii “Ворнер Бразерс” та британськоi студii “Фiлм фоур”. “Шарлотту Грей” випустили в обмежений американський прокат 28 грудня 2001 р., щоб вона могла потрапити до числа претендентiв на “Оскара”, однак надii продюсерiв не справдилися. Бланшетт, яка вже працювала разом з Армстронг над фiльмом “Оскар i Люсiнда”, зiграла свою роль чудово, проте картина вiдчутно поступаeться найкращим зразкам антифашистськоi драми.

Невразливий

Невразливий (Intacto / Неуязвимый). Iспанiя, 2001. Мiстичний трилер. Режисер Хуан Карлос Фреснадiйо. У ролях: Макс фон Сюдов, Леонардо Сбаралья, Антонiо Дечент, Монiка Лопез, Еусебiо Пончела, Гiллермо Толедо, Альбер Понте.

Випадок переплiтаe долi чотирьох людей. Сем (фон Сюдов) вижив у пеклi Другоi свiтовоi вiйни, став власником казино i проводить днi, випробовуючи долю. Федерiко, переживши землетрус, отримав унiкальний дар – дотиком долонi позбавляти людину везiння. Томас – молодий злодiй, який eдиний вижив в авiакатастрофi. Сара – жiнка-полiцейський, яка вижила в автокатастрофi, що забрала життя ii рiдних. Федерiко i Томас вирушають у подорож, яка стаe початком низки випробувань на виживання.

Невразливий (Intacto / Неуязвимый). Iспанiя, 2001. Мiстичний трилер. Режисер Хуан Карлос Фреснадiйо. У ролях: Макс фон Сюдов, Леонардо Сбаралья, Антонiо Дечент, Монiка Лопез, Еусебiо Пончела, Гiллермо Толедо, Альбер Понте.

Випадок переплiтаe долi чотирьох людей. Сем (фон Сюдов) вижив у пеклi Другоi свiтовоi вiйни, став власником казино i проводить днi, випробовуючи долю. Федерiко, переживши землетрус, отримав унiкальний дар – дотиком долонi позбавляти людину везiння. Томас – молодий злодiй, який eдиний вижив в авiакатастрофi. Сара – жiнка-полiцейський, яка вижила в автокатастрофi, що забрала життя ii рiдних. Федерiко i Томас вирушають у подорож, яка стаe початком низки випробувань на виживання.

Зйомки фiльму почались на початку 2001 р. i проходили у рiзних мiсцях на Канарських островах i в Мадридi. Стрiчка Фреснадiйо мала великий успiх у критикiв i на фестивалях: вона здобула два приза фестивалю в Порто 2003 р., двi премii “Гойя”, за найкращого нового актора и найкращого нового режисера (з 6 номiнацiй) у 2002 р., брала участь у фестивалях в Каннi, Братиславi (номiнацiя на Гран-прi), Торонто й у фестивалi “Санденс” 2002 р., а також у XXV Московському кiнофестивалi. Права на англомовний римейк стрiчки належать голлiвудськiй компанii “Тачстоун”. Багато критикiв бачать певну подiбнiсть у сюжетах та iдеях картини Фреснадiйо та американського фiльму з такою ж назвою, знятого у 2000 р. з Брюсом Вiллiсом та Семюелем Л. Джексоном, де катастрофи також вiдiгравали значну роль в сюжетi.

Денне свiтло

Денне свiтло (Daylight / Дневной свет). США, 1995. Режисер Роб Коен. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Емi Бреннеман, Вiгго Мортенсен, Ден Хедая, Джей О. Сандерс, Баррi Ньюмен, Стен Шоу.

1+1, недiля 17 липня, 20.15

Стрiчка розповiдаe про катастрофу, що сталася у пiдземному тунелi, який з’eднуe Манхеттен та Нью-Джерсi, внаслiдок автомобiльноi аварii та вибуху хiмiчних матерiалiв. Натовп людей намагаeться врятуватись, однак невелика група виявилась вiдрiзаною вiд свiту. На допомогу людям, якi опинились у пастцi, поспiшаe нью-йоркський таксист, колишнiй професiйний рятiвник Кiт Латура (С. Сталлоне)… Сталлоне запевняв, це його остання поява у бойовику. Картину з 80-мiльйонним бюджетом знiмали в Римi, хоч спочатку актор вiдмовлявся працювати там. Все ж зiрку вдалося вмовити, i обiйшлося це студii у зайвого пiвмiльйона. Картина справляe найкраще враження серед робiт Сталлоне вiд часiв “Скелелаза”. Сюжет доволi захоплюючий, сцени руйнувань поставленi масштабно, а сам Слай цiлком переконливий у ролi людини, здатноi без зайвих роздумiв кинутися на допомогу iншому.

Денне свiтло (Daylight / Дневной свет). США, 1995. Режисер Роб Коен. У ролях: Сiльвестр Сталлоне, Емi Бреннеман, Вiгго Мортенсен, Ден Хедая, Джей О. Сандерс, Баррi Ньюмен, Стен Шоу.

1+1, недiля 17 липня, 20.15

Стрiчка розповiдаe про катастрофу, що сталася у пiдземному тунелi, який з’eднуe Манхеттен та Нью-Джерсi, внаслiдок автомобiльноi аварii та вибуху хiмiчних матерiалiв. Натовп людей намагаeться врятуватись, однак невелика група виявилась вiдрiзаною вiд свiту. На допомогу людям, якi опинились у пастцi, поспiшаe нью-йоркський таксист, колишнiй професiйний рятiвник Кiт Латура (С. Сталлоне)… Сталлоне запевняв, це його остання поява у бойовику. Картину з 80-мiльйонним бюджетом знiмали в Римi, хоч спочатку актор вiдмовлявся працювати там. Все ж зiрку вдалося вмовити, i обiйшлося це студii у зайвого пiвмiльйона. Картина справляe найкраще враження серед робiт Сталлоне вiд часiв “Скелелаза”. Сюжет доволi захоплюючий, сцени руйнувань поставленi масштабно, а сам Слай цiлком переконливий у ролi людини, здатноi без зайвих роздумiв кинутися на допомогу iншому.

Фантастична четвiрка

У комiксовоi компанii Marvel i голлiвудських студiй, що спiвпрацюють з нею, e розписаний на кiлька рокiв наперед план ознайомлення якомога ширшоi аудиторii з мальованими персонажами за допомогою кiноекрану, i “Фантастична четвiрка” – важлива його частина. Це не другорядний гравець, яким у крайньому випадку можна пожертвувати, як “Блейд: Трiйця” або “Електра”, – це важковаговик з тiei ж категорii, що й “Люди Iкс” та “Людина-Павук”, i навколо нього лiпитимуть ще одну багаторiчну прибуткову франчiзу. Люди з “Фокса” навчились спритно це робити: потрiбно розпланувати сюжет мiнiмум на три фiльми наперед (щоб випадково не вбити персонажа, який може знадобитись в майбутньому), взяти акторiв ще вiдносно маловiдомих, але якi починають входити в моду (бажано з телебачення, але щоб хоч трохи вмiли грати), i не скупитись на спецефекти. Саме так було зроблено “Четвiрку” – екранiзацiю найпершоi з легендарних комiксових серiй Marvel.

За якiстю цю стрiчку можна поставити десь мiж, наприклад, “Людиною-Павуком” та “Людьми Iкс-2” – вона краща за перший фiльм i не дотягуe до рiвня другого. Ii плюси – тi ж самi спецефекти, обличчя (i все iнше) Джессiки Альби i вiдсутнiсть зовсiм дитячих сентиментiв, якими “радував” “Павук”. Мiнуси – надмiр балаканини i не завжди потрiбноi “психологii” у комiксовому варiантi, те саме, що заважало у перших “Людях Iкс” i чого майже вдалось позбутися у других. Перетворення персонажiв вiдбуваeться дуже швидко, але замiсть того, щоб перейти вiдразу до дii, вони починають довго й нудно з’ясовувати стосунки, оскiльки хочуть знову стати людьми. Спостереження за цим процесом трохи стомлюe, бо з самого початку вiдомо, що нiхто з героiв зi свого шляху не зiйде, бо з кожним з них заздалегiдь пiдписали контракти як мiнiмум на два продовження.

У комiксовоi компанii Marvel i голлiвудських студiй, що спiвпрацюють з нею, e розписаний на кiлька рокiв наперед план ознайомлення якомога ширшоi аудиторii з мальованими персонажами за допомогою кiноекрану, i “Фантастична четвiрка” – важлива його частина. Це не другорядний гравець, яким у крайньому випадку можна пожертвувати, як “Блейд: Трiйця” або “Електра”, – це важковаговик з тiei ж категорii, що й “Люди Iкс” та “Людина-Павук”, i навколо нього лiпитимуть ще одну багаторiчну прибуткову франчiзу. Люди з “Фокса” навчились спритно це робити: потрiбно розпланувати сюжет мiнiмум на три фiльми наперед (щоб випадково не вбити персонажа, який може знадобитись в майбутньому), взяти акторiв ще вiдносно маловiдомих, але якi починають входити в моду (бажано з телебачення, але щоб хоч трохи вмiли грати), i не скупитись на спецефекти. Саме так було зроблено “Четвiрку” – екранiзацiю найпершоi з легендарних комiксових серiй Marvel.

За якiстю цю стрiчку можна поставити десь мiж, наприклад, “Людиною-Павуком” та “Людьми Iкс-2” – вона краща за перший фiльм i не дотягуe до рiвня другого. Ii плюси – тi ж самi спецефекти, обличчя (i все iнше) Джессiки Альби i вiдсутнiсть зовсiм дитячих сентиментiв, якими “радував” “Павук”. Мiнуси – надмiр балаканини i не завжди потрiбноi “психологii” у комiксовому варiантi, те саме, що заважало у перших “Людях Iкс” i чого майже вдалось позбутися у других. Перетворення персонажiв вiдбуваeться дуже швидко, але замiсть того, щоб перейти вiдразу до дii, вони починають довго й нудно з’ясовувати стосунки, оскiльки хочуть знову стати людьми. Спостереження за цим процесом трохи стомлюe, бо з самого початку вiдомо, що нiхто з героiв зi свого шляху не зiйде, бо з кожним з них заздалегiдь пiдписали контракти як мiнiмум на два продовження.

Дiя прискорюeться лише в останнiй третинi картини, коли четвiрцi кидаe виклик Доктор Дум, один з наймогутнiших суперлиходiiв у мiфологii Marvel. У фiльмi його образ звели до звичайного владолюбного магната, але виконавець ролi впорався зi своiм завданням непогано, i спецефекти, якi обслуговують цього персонажа, допомагають створити вiдчуття майже безмежноi сили й могутностi.

Що стосуeться решти виконавцiв, то Груффуд, граючи генiального вченого-невдаху, виглядаe просто як невдаха, без ознак генiальностi. Самозакоханий i галасливий персонаж Крiса Еванса лише дратуe. Бiльш виграшно виглядаe Майкл Чiклiс в ролi Iстоти, розiгруючи невелику “трагедiю комiксового масштабу”.

Пiдiб’eмо пiдсумки: рядовий кiнокомiкс без особливих злетiв i падiнь, рекомендуeться тим, хто цiкавиться мiфологieю Marvel, або просто любителям видовищного фантастичного кiно, якi не нехтують комiксовими сюжетами. I одна остання порада: перед тим, як зайти в кiнотеатр, забудьте, що колись вчили фiзику. Вона тiльки заважатиме.

Малюк-каратист-3

Малюк-каратист-3 (The Karate Kid III / Малыш-каратист-3). США, 1989. Режисер Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Робiн Iлейн Лайвлi, Томас Ieн Грiффiт, Мартiн Коув.

ICTV, субота 16 липня, 14.10

Денieл Ларуссо (Р. Маккiо) вiдмовляeться вiд участi у чемпiонатi свiту з карате. Однак погрози суперника, жорстокi образи та шантаж змушують героя змiнити плани, що спричиняe сварку з його тренером Мiягi (Н. Морiта). Пiсля вiдмови вчителя тренувати його перед новим двобоeм, Денieл звертаeться до послуг iншого тренера, не здогадуючись, що той пов’язаний з його давнiм ворогом… Продовження вiдомого молодiжного пригодницького фiльму, значно слабше за першi двi частини.

Малюк-каратист-3 (The Karate Kid III / Малыш-каратист-3). США, 1989. Режисер Джон Евiлдсен. У ролях: Ральф Маккiо, Норiукi “Пат” Морiта, Робiн Iлейн Лайвлi, Томас Ieн Грiффiт, Мартiн Коув.

ICTV, субота 16 липня, 14.10

Денieл Ларуссо (Маккiо) вiдмовляeться вiд участi у чемпiонатi свiту з карате. Однак погрози суперника, жорстокi образи та шантаж змушують героя змiнити плани, що спричиняe сварку з його тренером Мiягi (Морiта). Пiсля вiдмови вчителя тренувати його перед новим двобоeм, Денieл звертаeться до послуг iншого тренера, не здогадуючись, що той пов’язаний з його давнiм ворогом… Продовження вiдомого молодiжного пригодницького фiльму, значно слабше за першi двi частини.

Дженнiфер Лопес

Дженнiфер Лопес народилась 24 липня 1970 р. у Бронксi (Нью-Йорк) у сiм’i емiгрантiв з Пуерто-Рiко – програмiста Давида Лопеса та виховательки дитячого садку Гваделупи Родрiгес i була середньою з трьох сестер. Сiм’я жила бiдно, але, заощадивши трохи грошей, батьки вiдправили Дженнiфер до католицькоi школи. Вже у дитинствi вона розкрила своi музичнi й танцювальнi таланти. З п’яти рокiв активно займалась спортом (гiмнастикою, тенiсом) i танцями, з семи – брала участь у сценiчних виставах, танцюючи у eвропейському турi “Золотi мюзикли Бродвею” i в постановках “Оклахома” та “Iсус Христос – суперзiрка”. У 16 Лопес дебютувала у кiно, знявшись у стрiчцi “Моя маленька дiвчинка”. Тодi ж вона вступила до коледжу на юридичний факультет.

Через кiлька рокiв Дженнiфер вирiшила, що навчання iй нi до чого, i записалась у балетну школу на Мангеттенi. Вiдразу ж виник конфлiкт з матiр’ю, яка не хотiла, щоб дочка зробила танцi справою свого життя: “Поки ти живеш пiд моiм дахом, ти будеш жити за моiми правилами!” Дiвчина зiбрала речi i пiшла з дому. Вона поселилась у невеликiй кiмнатцi у будинку, де проходили танцювальнi заняття, перестала вiдвiдувати коледж i заробляла 20 доларiв за танець, знiмаючись у дешевих клiпах.

Дженнiфер Лопес (Jennifer Lopez / Дженнифер Лопес) народилась 24 липня 1970 р. у Бронксi (Нью-Йорк) у сiм’i емiгрантiв з Пуерто-Рiко – програмiста Давида Лопеса та виховательки дитячого садку Гваделупи Родрiгес i була середньою з трьох сестер. Сiм’я жила бiдно, але, заощадивши трохи грошей, батьки вiдправили Дженнiфер до католицькоi школи. Вже у дитинствi вона розкрила своi музичнi й танцювальнi таланти. З п’яти рокiв активно займалась спортом (гiмнастикою, тенiсом) i танцями, з семи – брала участь у сценiчних виставах, танцюючи у eвропейському турi “Золотi мюзикли Бродвею” i в постановках “Оклахома” та “Iсус Христос – суперзiрка”. У 16 Лопес дебютувала у кiно, знявшись у стрiчцi “Моя маленька дiвчинка”. Тодi ж вона вступила до коледжу на юридичний факультет.

Через кiлька рокiв Дженнiфер вирiшила, що навчання iй нi до чого, i записалась у балетну школу на Мангеттенi. Вiдразу ж виник конфлiкт з матiр’ю, яка не хотiла, щоб дочка зробила танцi справою свого життя: “Поки ти живеш пiд моiм дахом, ти будеш жити за моiми правилами!” Дiвчина зiбрала речi i пiшла з дому. Вона поселилась у невеликiй кiмнатцi у будинку, де проходили танцювальнi заняття, перестала вiдвiдувати коледж i заробляла 20 доларiв за танець, знiмаючись у дешевих клiпах.

Через пiвтора року безрезультатних прослуховувань Лопес була готова здатися, але несподiвано ii танцклас вiдправили у тур по Японii з мюзиклом “Синхроннiсть”. Коли ж Дженнiфер повернулась, ii запросили на повторнi проби для телешоу “У живих кольорах” з Джимом Керрi, куди вона пробувалась ще до вiд’iзду. Лопес вирушила до Голлiвуду разом зi своiм бойфрендом Дейвiдом Крузом, з яким почала зустрiчатись ще в 15 рокiв (потiм Дейвiд повернувся в Бронкс), i перемогла майже двi тисячi конкуренток у боротьбi за роль танцiвницi, пiсля якоi ii помiтили продюсери. Акторка з’явилась у серiалах “Другий шанс” (1993) та “Пiвденний шпиталь” (1994), а могутнiй Аарон Спеллiнг запросив ii знятися у “Готелi “Малiбу” (1994).

У кiно першу помiтну роль Дженнiфер виконала у 1995 р. у бойовику “Грошовий поiзд”. Все ж таки вважаeться, що Лопес як актрису вiдкрив Грегорi Нава, режисер фiльму “Моя сiм’я” (1995). У 1996 р. вона знялась у фiльмi “Джек” Френсiса Форда Копполи, а наступного року стала зiркою, зiгравши у чотирьох картинах – кримiнальнiй драмi “Кров i вино” з Джеком Нiколсоном, трилерi “Розворот” Олiвера Стоуна з Шоном Пенном, пригодницькiй стрiчцi “Анаконда” Луiса Льоса та бiографiчному фiльмi “Селена” Грегорi Нава про вiдому спiвачку Селену Перес (остання робота принесла Дженнiфер номiнацiю на “Золотий глобус” i мiльйон доларiв, зробивши ii найбiльш високооплачуваною актрисою латиноамериканського походження).

На вечерi з нагоди виходу останньоi стрiчки стало вiдомо, що Лопес збираeться вийти замiж за свого бойфренда, офiцiанта Оджанi Ноа, якого знала менше року. Весiлля вiдбулось 22 лютого 1997 р. в Маямi. Однак швидко зростаюча слава Дженнiфер зробила ii життя з простим офiцiантом неможливим, i вони розстались, проживши разом бiльше року.

Лопес вирiшила робити кар’eру й у свiтi музики. За неi боролись вiдразу декiлька звукозаписуючих компанiй, i врештi-решт вона пiдписала контракт з Sony Music’s Work Group. 1 червня 1999 р. вийшов ii альбом латиноамериканських пiсень “On The 6”, сiнгл з якого “If You Had My Love” очолив чарт Billboard i став платиновим. Наступний альбом Дженнiфер “J. Lo” виявився не менш вдалим. Далi вийшов альбом ремiксiв, а у 2002 р. – “This Is Me… Jen”.

Однак успiхiв у кiно та музицi зiрцi здалось замало, i на початку 2002 р. вона запустила свою лiнiю одягу з маркою “J. Lo” з прогнозованим обсягом продажу 100 млн. доларiв. Лопес також вiдкрила ресторан i випустила власнi парфуми – “Glow” та “Still -Jennifer Lopez”.

Розставшись з Оджанi Ноа, Дженнiфер зустрiчалась з вiдомим темношкiрим репером Паффом Деддi, танцюристом Крiсом Джаддом, актором Беном Аффлеком.

Ролi, зiгранi акторкою у 2002-2003 рр. (“З мене досить”, “Панi покоiвка”, “Джильi”, “Дiвчина з Джерсi”), не можна назвати вдалими, але за останнi пiвроку справи трохи покращилися, принаймнi з фiнансового боку: романтична комедiя “Потанцюeмо?” зiбрала у прокатi США понад 48 млн. доларiв, а цьогорiчна “Якщо свекруха – монстр” – 76 млн. доларiв. Лопес вважаe, що досягла майже всього, про що можна мрiяти. “Я думаю, що як актриса навряд чи колись вiдчую себе повнiстю задоволеною, – каже вона. – Принаймнi в даний момент у мене такого вiдчуття не виникаe”.