Гелі Беррі (Halle Berry / Хэлли Берри) народилась 14 серпня 1966 р. у Клівленді (штат Огайо). Батьки назвали її на честь Halle Building – величної старої будівлі, в якій знаходився універмаг. Вони розлучились, коли Гелі було лише чотири роки, і її разом з сестрою Хейді виховувала мати. Ще під час навчання у школі майбутня актриса вирішила зв’язати своє життя з шоу-бізнесом. Вона записалась у групу підтримки на спортивних змаганнях, стала членом шкільного комітету, редактором шкільної газети, президентом класу і, нарешті, королевою випускного балу. У 1983 р. перемогла на конкурсі «Міс Огайо». Потім Беррі зайняла друге місце на конкурсі «Міс Америка» і була першою в історії темношкірою представницею США на конкурсі «Міс світу».
У 1986 р. Гелі вступила до одного з коледжів Клівленда на відділення радіожурналістики. Однак не закінчила навчання, віддавши перевагу кар’єрі моделі. Професійною моделлю стати не змогла через свої 162 см росту, тому записалась на курси акторської майстерності у Чикаго. Беррі регулярно ходила на різні прослуховування, але їй довго не щастило. На телебаченні вона дебютувала у серіалі про життя манекенниць «Живі ляльки», а в кіно – у «Лихоманці у джунглях» (1991) Спайка Лі. Готуючись до ролі наркоманки, подружки героя [Сам’юела Л. Джексона->samuel-jackson], акторка зустрічалась і розмовляла зі справжніми наркоманами, а за десять днів до зйомок перестала митися. Для своєї наступної ролі в «Останньому бойскауті» (стриптизерка, яку вбивають на початку картини) Гелі переконала власника голлівудського нічного клуба дозволити їй потанцювати на сцені.
Ролі у комедіях «Бумеранг» (1992) та «Флінтстоуни» (1994) додали акторці слави, проте критики її по-справжньому помітили тільки після стрічки «Справа Ісаї» (1995) Стівена Гілленхаала, в якій Беррі зіграла наркоманку, котра залишає на смітнику свою дитину, а кілька років по тому намагається через суд відібрати її у прийомної матері. За роль відомої актриси 50-х Дороті Дендрідж в однойменному міні-серіалі Гелі отримала «Золотий глобус» та телепремію «Еммі». У 1997 р. її колекцію нагород поповнив приз «Блокбастер» за найкращу роль у бойовику («Рішення про ліквідацію»), а наступного року акторка потрапила до складеного журналом «People» списку 50 найвродливіших людей планети.
Знявшись у кінокоміксі [«Люди Ікс»->x-men] (2000) та техно-трилері «Пароль «Риба-меч» (2001), Беррі перетворилась на зірку. Однак її злет на цьому не закінчився. У 2002 р. Гелі Беррі стала першою афро-американською актрисою, що виборола «Оскара» у номінації «Найкраща жіноча роль» (за роботу у драмі «Бал монстрів»).
Того ж року вона виконала головну жіночу роль у черговій серії «бондіани» [«Помри, але не зараз»->die-another-day] (2002) Лі Тамахорі. Стрічка чудово пройшла в прокаті, як і [«Люди Ікс-2»->x-men-2] (2003), де Беррі знову перевтілилась в мутантку Шторм. Містичний трилер [«Готика»->gothica] (2003) не став ані великим успіхом, ані провалом, а от жахлива [«Жінка-Кішка»->catwoman] (2004) Пітофа завдала чималий удар по репутації акторки. Щоправда, їй все ж таки вдалось «зберегти лице»: вона не тільки (єдина з усіх «лауреатів») прийшла на церемонію вручення «Золотої малини», де її визнали найгіршою актрисою року, а й прийняла приз, спародіювавши при цьому власну сльозаву промову на врученні «Оскарів» три роки тому.
Можливо, третя частина «Людей Ікс», яка вийде на екрани світу наприкінці травня, допоможе Гелі Беррі повернути втрачені позиції на «фабриці мрій».