Рік: 2006

Х’ю Джекмен (Hew Jackman / Хью Джекмен) народився 12 жовтня 1968 р. в Сіднеї (Австралія) і був наймолодшим з п’яти дітей. Його батьки були англійцями, які перебрались в Австралію у 30-х. Коли Х’ю було вісім років, його мати залишила сім’ю, і батько одружився вдруге. В дитинстві Джекмен любив баскетбол і був капітаном шкільної команди.

Закінчивши школу, Х’ю вступив до Сіднейського технологічного університету на факультет журналістики, однак ближче до кінця навчання зацікавився театром. Він почав опановувати новий фах в Західній Австралійській академії мистецтв. Під час навчання його запросили на невелику роль у серіалі «Сусіди», проте Джекмен відмовився, бо не хотів пропускати заняття. Свою акторську кар’єру він почав з серіалу «Кореллі» (1995), на зйомках якого познайомився зі своєю майбутньою дружиною Деборою Лі Фернесс. Потім Джекмен багато знімався у стрічках незалежних австралійських кінокомпаній і грав на сцені Національного королівського театру. У 1998 р. за роль у «Бульварі «Сансет» Х’ю визнали найкращим актором мюзиклів. Його також кілька разів номінували на премію Австралійської кіноакадемії.

Міла Йовович (Milla Yovovich / Мила Йовович) народилась 17 грудня 1975 р. в Києві у сім’ї радянської акторки Галини Логінової та лікаря-педіатра з Чорногорії Богі Йововича. У Радянському Союзі Міла прожила недовго і вже у 1979 р. разом з батьками переїхала спочатку до Сакраменто (штат Каліфорнія), а потім – до Лос-Анджелесу, де її батько зміг продовжити свою медичну кар’єру.

У 9 років майбутня актриса почала зніматись в рекламі, а в 11 – виступати у якості моделі для агентства Prima. У 1988 р. вона дебютувала у кіно в еротичній мелодрамі Залмана Кінга «Злиття двох місяців», зігравши молодшу сестру головної героїні (Шерилін Фенн). Відомою стала завдяки картині «Повернення у Блакитну Лагуну» (1991), однак ця робота принесла акторці також номінацію на «антипремію» «Золота малина» за найгірший дебют. «Вийшло не дуже добре, але вище голови не стрибнеш. Джоді Фостер з мене не вийшло. Коли мені було 12 чи 13, ніхто не пропонував мені грати у фільмах Мартіна Скорсезе», – розповідає Йовович про початок своєї кар’єри. Знявшись ще у кількох стрічках («Каффс», «Чаплін»), Міла на деякий час залишила світ кіно та модельний бізнес і зайнялась музикою: її перший альбом «The Divine Comedy», який вийшов у 1994 р., отримав добрі відгуки критиків та знаменитостей.

Рейчел Вайс (Rachel Weiss / Рейчел Уайс) народилась 7 березня 1971 р. у Лондоні. Її батько, угорець, був винахідником, мати, уродженка Відня, працювала психоаналітиком. Обоє вони походили з єврейських сімей, які в 1930-х втекли від фашизму. В 14 років Рейчел стала моделлю, а акторською майстерністю зацікавилась під час навчання у Кембриджі, де вивчала англійську мову та літературу. Разом з іншими студентами вона створила театральну трупу «Talking Tongues», яку відзначили призом на Единбурзькому фестивалі. Невдовзі молода актриса вийшла на професійну сцену і відразу завоювала премію критиків як найкраща дебютантка.

Вайс отримала головну роль у телепостановці «Червоне і чорне» (1993), а у 1996 р. знялась у картині Бернардо Бертолуччі «Невловима краса». Щоправда, це не був її дебют у кіно: Рейчел вперше з’явилась на екранах в 14 років у «Царі Давиді» (1985) Брюса Бірсфорда з Річардом Гіром. У стрічці Бертолуччі акторка виконала невелику роль дочки скульптора. Основна увага глядачів була прикута до головної виконавиці Лів Тайлер, однак і Вайс запам’яталась публіці. Молода англійка отримала головну жіночу роль у фантастичному трилері «Ланцюгова реакція» (1996) Ендрю Дейвіса, де її партнерами стали Кіану Рівз та Морган Фрімен. Високобюджетна постановка не мала очікуваного успіху в прокаті, і акторка продовжила свою кар’єру у більш скромних фільмах – драмі про Другу світову війну «Сухопутні дівчата» (1997), картині «Попутники» (1997) з Беном Аффлеком та Джеремі Дейвісом і в англійській драмі «Я хочу тебе» (1998).