Перш за все слід сказати, що зміни у порівнянні з попередніми фільмами про чебурашок дуже помітні, і це зміни на краще. Комп’ютерна анімація пасує для таких сюжетів набагато краще, ніж традиційна форма художнього фільму, коли черепахами перевдягають бідолашних акторів.
Три фільми про черепах, які вийшли у першій половині 90-х, важко назвати вдалими навіть за стандартами розважального кіно того часу. Перший ще більш-менш спрацьовував, переважно завдяки елементу несподіванки (принаймні у наших відеосалонах, коли ніхто про таких персонажів навіть не чув), але другий був вже відверто вторинним, не кажучи про зовсім дурний третій. У порівнянні з ними нова стрічка виглядає особливо виграшно, до того ж вона хоч трохи урізноманітнила світ комп’ютерної анімації, який останнім часом зациклився на темі домашніх тварин і звірят, що тікають на волю.
Сюжет є, зовсім не оригінальний, але і не зовсім дурний: чималий елемент містики і просто казки вніс необхідне різноманіття у чергову порцію двобоїв ніндзя з панциром та їх більш людиноподібних колег. Є навіть характери у героїв. Ті з глядачів, які знайомі з даним коміксовим міфом (не сумніваюсь, що знайдуться і такі), зможуть оцінити, вірними оригіналу чи ні, вийшли образи центральних персонажів у картині. Однак усім іншим сцени, де герої довго з’ясовують стосунки між собою, можуть здатися зайвими і відверто нудними: без них стрічка була б ще коротшою і перетворилась на один суцільний екшн.
Втім, дії і так цілком вистачає. Бойові сцени яскраво демонструють вже згадані переваги комп’ютерної анімації, та й просто моменти, коли чебурашки гасають по даху, неможливо було б уявити у старих фільмах про цих персонажів. Єдине, що змушує пошкодувати про те, що використали саме анімацію, – те, що Караї, ніндзя-лиходійку з кодексом честі, озвучила [Чжан Цзиї->ziyi-zhang]: от її хотілося б побачити вживу, особливо якщо згадати, як добре акторці вдалась подібна роль у “Годині пік-2”.
Підсумок: не найгірший варіант розваги на сьогоднішній день, особливо для дітей і тих дорослих, у яких словосполучення “ніндзя-черепашка” не викликає зневажливої посмішки.