Останній кіногерой (Last Action Hero / Последний киногерой). США, 1993. Режисер Джон Мактірнан. У ролях: [Арнольд Шварценеггер->arnold-schwarzenegger], Остін О’Браєн, Ф. Мюррей Абрахам, Арт Карні, Чарлз Денс, Френк Макрей, Том Нунан, [Ентоні Квінн->anthony-quinn].
Інтер, середа 24 жовтня, 23.40
12-річний хлопчик (О’Браєн), який захоплюється бойовиками про свого кумира Джека Слейтера, за допомогою чарівного квитка потрапляє у світ на екрані. Однак потім за допомогою цього ж квитка у реальний світ проникає кінолиходій (Денс), і Слейтер та його юний прихильник, які кинулись наздоганяти його, з’ясовують, що у світі по інший бік екрану все не так просто… Найгучніший провал Шварценеггера у 90-х, який збив з пантелику великі студії, які вважали (після всесвітнього успіху “Термінатора-2”) “Залізного Арні” непереможним. Найбільше у невдачі картини винний був не Арнольд, а сценарій, який занадто тупо й прямолінійно обігрував сплетіння кіношної та справжньої реальностей – тему, в якій насправді приховано безліч можливостей. Єдиний світлий момент – “Бути чи не бути” у виконанні Шварценеггера. Якби вся стрічка була витримана на такому ж рівні…
Мда. Слів нема, одні вирази залишились. Один з найкращих фільмів Арні, де він постібався з усього пафосу тодішніх кіногероїв, з себе самого. Фільм веселий та водночас видовищний, цікавий. Сцена з Гамлетом просто мега річ. ” – О, добрий принц! – Хто сказав що я добрий?” Не знаю кого він там збив з пантелику, проте фільм зібрав свої 140 млн доларів.
50 млн. у Штатах, 87 за кордоном.
Для фІльму з 85-мІльйонним бюджетом це провал. Хоча це й не мірило художніх якостей.
Постьобався, тільки надто вже по-дерев’яному. Затягнутий, малодинамічний, майже не смішний.
угу, імхо дуж невдале кіно