Месники: Завершення (Avengers: Endgame / Мстители: Финал). Кінокомікс / фантастичний бойовик. США, 2019. Режисери Ентоні Руссо та Джо Руссо. У ролях: Роберт Дауні-мол., Кріс Еванс, Марк Руффало, Брі Ларсон, Кріс Хемсворт, Джош Бролін, Пол Радд, Скарлетт Йоханссон.
Зібравши усі сили, що зосталися, Месники завдають удар Таносу, однак повернути тих, хто зник завдяки його волі, виявляється зовсім не просто. Через п’ять років герої вигадують новий, ще більш ризикований план – здійснити подорож у часі…
“Завершення”, як запевняє Marvel, є дійсно завершенням якщо не цілої його кінематографічної епопеї, то великого її розділу. Звичайно, це не означає, що компанія збирається закрити кран своєї золотої жили, однак для деяких героїв це, схоже, остаточний фінал, для інших – фінал, швидше за все, тимчасовий. У тому, що їм на зміну прийдуть інші марвелівські кадри, можна не сумніватися.
У певному сенсі “Завершення” є антитезою “Війни нескінченості” – букету з різних сюжетних шматків, який так і не зібрався в одне ціле до кінця. Нова стрічка зосереджує увагу на більш вузькому колі героїв, переважно Месників початкового складу, і лише у фіналі, який намагається з усіх сил перевершити усе бачене у голлівудських блокбастерах, починає підкидати одне камео за одним з метою засвітити хоча б на кілька хвилин усіх гравців цього кінематографічного світу без винятку, від Залізної Людини та Капітана Америки до Людини-Павука та Чорної Пантери.
Не всі супергеройські партії у цьому хорі здаються доречними. У першу чергу це стосується Капітана Марвел. За персонажа, який може, фактично, усе, вболівати важко. Автори зробили усе можливе, щоб непереможна “новенька” не перетягувала ковдру на себе, і все ж таки її несподівані появи і такі самі зникнення викликають посмішку, і навіть радієш, коли вона заробляє облом від Таноса. У меншій мірі це стосується Людини-Мурахи: він переважно виконує роль комедійну, але сама його поява допомагає знайти рішення головної проблеми.
Натомість Месники-старожили проявляють себе з найкращого боку. Двоє лідерів, Тоні Старк та Стів Роджерс, отримують шанс поставити хрест на своєму протистоянні, і завершальна нота кожного з них вийшла емоційною і цілком гідною персонажів, які, не будучи міжнародними іконами на кшталт Супермена і Бетмена під час марвелівського кінематографічного старту, заслужили любов глядачів усього світу. Трансформації, які відбуваються у “Завершенні” з Халком та Тором, теж порадують їх прихильників: і Руффало, і Хемсворт знову доводять, що ставляться до своїх героїв з необхідною іронією.
Якщо щось і вийшло тут гірше, ніж у “Війні”, то це, власне, Танос. Мало не центральний, цікавий і по-своєму переконливий персонаж “Війни” у її сіквелі звівся до майже стандартного злого завойовника. Він все ще тримає майже всі нитки в руці і майже непереможний в бою, але вже не справляє такого величного враження, бо філософської глибини у ньому цього разу відчутно менше, ніж банальної злості.
Підсумок: гідний, хоч і небездоганний фінал великого розділу історії багатого героями кінематографічного всесвіту, який за масштабами прагне перевершити усе досі бачене на екрані. Рекомендується усім, але тільки на великому екрані і в IMAX-3D.