Цікавість до фільму викликає перш за все [Зельвегер->rene-zellwger]: у “страшних” картинах вона не грала вже дуже давно. У першій третині стрічки актриса дійсно створила переконливий образ соціального працівника, яка приділяє увесь свій час роботі і фактично не має особистого життя. От тільки решті екранного часу це у жодному разі не допомагає, бо там Рене поводиться як звичайна героїня хоррору без особливих розумових здібностей: намагається сховатися від того, від чого сховатися неможливо, кричить, бігає з ножем.






