Велiант: Пернатий спецназ

Вiйна, юний герой, який поспiшаe захищати вiтчизну, закохана у нього чарiвна медсестра, недолугi, але вiрнi колеги, вiдважний i компетентний командир, грiзний одноокий ворог у чорному, малоймовiрна, але така бажана перемога у немислимих умовах, хеппi-енд. Все це було кiлька сотень разiв. Фiльми такого типу знiмали, знiмають i будуть знiмати пiд час будь-якоi вiйни, хоча зараз це вже не так модно. Власне, це агiтки, щось на кшталт тiei бадьороi “хронiки”, яку дивляться на початку стрiчки голуби-селяни. Кiно, пiсля перегляду якого хочеться самому поспiшити на подвиги, бити ворогiв i завойовувати повагу сусiдiв.

Нi, “Велiант” – це зовсiм не агiтка, але вiн точно дотримуeться цiei жанровоi форми. Причому не так, як “Зоряний десант” Верховена – жорстока сатира на такi стрiчки. Автори “Велiанта” поглядають на це минуле кiнематографу (минуле, оскiльки йдеться про агiтки Другоi свiтовоi) з посмiшкою поблажливою i трохи ностальгiчною, можна навiть сказати, з повагою. Вони смiються над деякими штампами i типажами цих картин, але це добродушний смiх. Тому “Велiанта” навiть важко назвати пародieю. Це просто добре кiно для сiмейного перегляду.

Вiйна, юний герой, який поспiшаe захищати вiтчизну, закохана у нього чарiвна медсестра, недолугi, але вiрнi колеги, вiдважний i компетентний командир, грiзний одноокий ворог у чорному, малоймовiрна, але така бажана перемога у немислимих умовах, хеппi-енд. Все це було кiлька сотень разiв. Фiльми такого типу знiмали, знiмають i будуть знiмати пiд час будь-якоi вiйни, хоча зараз це вже не так модно. Власне, це агiтки, щось на кшталт тiei бадьороi “хронiки”, яку дивляться на початку стрiчки голуби-селяни. Кiно, пiсля перегляду якого хочеться самому поспiшити на подвиги, бити ворогiв i завойовувати повагу сусiдiв.

Продовжити читання “Велiант: Пернатий спецназ”

Роксанна

Роксанна (Roxanne / Роксанна). США, 1986. Режисер Фред Скепiсi. У ролях: Стiв Мартiн, Дерiл Ханна, Рiк Россович, Шеллi Дювалл, Майкл Дж. Поллард.

ENTER-фiльм, середа 24 серпня, 20.30

Носатий пожежник з маленького мiстечка (Мартiн) безнадiйно закоханий у жiнку-астронома (Ханна), проте погоджуeться допомогти своeму вродливому, але дурнуватому напарнику (Россович) завоювати ii серце… Дуже вдала романтична комедiя, яка e осучасненою адаптацieю “Сiрано де Бержерака”. Стiв Мартiн сам написав для неi сценарiй, пiдтвердивши (у той час) репутацiю одного з провiдних голлiвудських комiкiв. У 90-х вiн вiдiйшов на другий план, але нещодавно знявся вiдразу у кiлькох хiтових комедiях (“Будинок догори дном”, “Гуртом дешевше”), тому, цiлком можливо, незабаром поверне свiй зоряний статус.

Роксанна (Roxanne / Роксанна). США, 1986. Режисер Фред Скепiсi. У ролях: Стiв Мартiн, Дерiл Ханна, Рiк Россович, Шеллi Дювалл, Майкл Дж. Поллард.

ENTER-фiльм, середа 24 серпня, 20.30

Носатий пожежник з маленького мiстечка (Мартiн) безнадiйно закоханий у жiнку-астронома (Ханна), проте погоджуeться допомогти своeму вродливому, але дурнуватому напарнику (Россович) завоювати ii серце… Дуже вдала романтична комедiя, яка e осучасненою адаптацieю “Сiрано де Бержерака”. Стiв Мартiн сам написав для неi сценарiй, пiдтвердивши (у той час) репутацiю одного з провiдних голлiвудських комiкiв. У 90-х вiн вiдiйшов на другий план, але нещодавно знявся вiдразу у кiлькох хiтових комедiях (“Будинок догори дном”, “Гуртом дешевше”), тому, цiлком можливо, незабаром поверне свiй зоряний статус.

Шаленi гонки

Це кiно для сiмейного перегляду вiд студii Дiснея, здаeться, було зняте у 50-60-х i часом взагалi нагадуe мультфiльми цього перiоду. Чарiвний автомобiльчик, який мигаe фарами-оченятами i бризкаe на злих людей мастилом, – привiт з тих часiв, коли кiно було простим i наiвним. Але хто казав, що на старiй залiзяцi Голлiвуд не зможе заробити трохи грошенят? Особливо коли вона маe довгу й славну телевiзiйну iсторiю. Непогану iдею нам видають вже на початку: хронiка злетiв i падiнь “Хербi”, нiби вiн насправдi e зiркою шоу-бiзнесу, створюe потрiбний настрiй. Вiдразу ж будь-кому стаe зрозумiло, що “Хербi” не герой нашого часу, а спроба зiграти на ностальгii, а те, що до ностальгii за “Хербi” ми маeмо таке ж вiдношення, як Ейнштейн до Барбi, – це вже нашi проблеми. Але будуть, будуть ще люди з веселоi машинки – звичайно, якщо ii пофарбувати, вiдлатати, просаундтречити, заспецефечити i посадити кого треба за кермо. Тодi i такi дитячi жарти, як кохання мiж автомобiльчиками, на ура пiдуть – сам свiдок життeрадiсноi глядацькоi реакцii в залi.

За кермом – Лiндсей Лохан, яка за два роки примудрилась перетворитись з дiвчинки iз телесерiалiв на нову голлiвудську надiю. Але якщо, наприклад, в “Поганих дiвчатах” iй явно було що грати (там ii героiня вчиться виживати у “шкiльних джунглях”), а тим паче в “Чумовiй п’ятницi” (де у неi фактично два рiзнi персонажi), то тут завдання юноi акторки обмежуeться переляканими криками за кермом (перше знайомство з “Хербi”) i переможним виглядом за кермом тiei самоi таратайки. Втiм, прихильники Лохан все одно будуть задоволенi, бо вона, власне, eдине, що може зацiкавити у цiй стрiчцi тих, кому бiльше 12-ти.

Iншi персонажi цiлком вкладаються в схему мультфiльму, особливо карикатурний самозакоханий “лиходiй” у виконаннi Метта Дiллона. Як i демонстративно фантастичнi гонки. А сюжет… Можна було б копати його за те, що вiн, як старанний учень, нуднуватим тоном повторюe те, що було надцять раз сказано до нього, але яким вiн ще може бути у подiбнiй стрiчцi? Друзi знайомляться, друзi сваряться, друзi миряться, один одному допомагаe, гонки, фiнальна перемога сiмейних цiнностей, жарт перед завiсою, хеппi-енд. Не бийте лежачого. Дiти будуть задоволенi i неодмiнно захочуть купити таку машинку – хоча б у виглядi iграшки. На що й було розраховано. Фабрика працюe, люди платять.

Це кiно для сiмейного перегляду вiд студii Дiснея, здаeться, було зняте у 50-60-х i часом взагалi нагадуe мультфiльми цього перiоду. Чарiвний автомобiльчик, який мигаe фарами-оченятами i бризкаe на злих людей мастилом, – привiт з тих часiв, коли кiно було простим i наiвним. Але хто казав, що на старiй залiзяцi Голлiвуд не зможе заробити трохи грошенят? Особливо коли вона маe довгу й славну телевiзiйну iсторiю. Непогану iдею нам видають вже на початку: хронiка злетiв i падiнь “Хербi”, нiби вiн насправдi e зiркою шоу-бiзнесу, створюe потрiбний настрiй. Вiдразу ж будь-кому стаe зрозумiло, що “Хербi” не герой нашого часу, а спроба зiграти на ностальгii, а те, що до ностальгii за “Хербi” ми маeмо таке ж вiдношення, як Ейнштейн до Барбi, – це вже нашi проблеми. Але будуть, будуть ще люди з веселоi машинки – звичайно, якщо ii пофарбувати, вiдлатати, просаундтречити, заспецефечити i посадити кого треба за кермо. Тодi i такi дитячi жарти, як кохання мiж автомобiльчиками, на ура пiдуть – сам свiдок життeрадiсноi глядацькоi реакцii в залi.

Продовжити читання “Шаленi гонки”

Потяг з грошима

Потяг з грошима (Money Train / Поезд с деньгами). США, 1995. Режисер Джозеф Рубен. У ролях: Веслi Снайпс, Вудi Харрелсон, Дженнiфер Лопес. (ENTER-фiльм, вiвторок 23 серпня, 20.30)
Снайпс та Харрелсон грають незвичну пару полiцейських – зведених братiв: вправний темношкiрий супермен i бiлий невдаха, котрий по вуха в боргах. Саме останнiй фактор примушуe його подумати про пограбування грошового потяга. Герой Снайпса намагаeться врятувати недолугого брата, але врештi-решт приeднуeться до нього… Ще один хiтовий бойовичок зi Снайпсом, який, як i в комедii “Бiлi не вмiють стрибати”, склав добрий дует з Харрелсоном. Режисер Рубен бiльше вiдомий своiми трилерами (“Вiтчим”, “У лiжку з ворогом”, “Хороший син”), але й цього разу демонструe неабиякий професiоналiзм. Саме у цiй стрiчцi зiграла свою першу бiльш-менш помiтну роль Дженнiфер Лопес.

Потяг з грошима (Money Train / Поезд с деньгами). США, 1995. Режисер Джозеф Рубен. У ролях: Веслi Снайпс, Вудi Харрелсон, Дженнiфер Лопес.

ENTER-фiльм, вiвторок 23 серпня, 20.30

Снайпс та Харрелсон грають незвичну пару полiцейських – зведених братiв: вправний темношкiрий супермен i бiлий невдаха, котрий по вуха в боргах. Саме останнiй фактор примушуe його подумати про пограбування грошового потяга. Герой Снайпса намагаeться врятувати недолугого брата, але врештi-решт приeднуeться до нього… Ще один хiтовий бойовичок зi Снайпсом, який, як i в комедii “Бiлi не вмiють стрибати”, склав добрий дует з Харрелсоном. Режисер Рубен бiльше вiдомий своiми трилерами (“Вiтчим”, “У лiжку з ворогом”, “Хороший син”), але й цього разу демонструe неабиякий професiоналiзм. Саме у цiй стрiчцi зiграла свою першу бiльш-менш помiтну роль Дженнiфер Лопес.

Шаленi гонки

Шаленi гонки (Herbie: Fully Loaded / Сумасшедшие гонки). Комедiя. США, 2005. Режисер Анджела Робiнсон. У ролях: Лiндсей Лохан, Майкл Кiтон, Метт Дiллон, Брекiн Меeр, Джастiн Лонг.

У цiй стрiчцi двоe головних героiв: Меггi Пейтон (Лохан), дочка знаменитого гонщика (i онука ще бiльш знаменитого), яка чудово почуваeться за кермом, але якiй батько суворо заборонив продовжувати сiмейну традицiю, i “Хербi”, “Фольксваген-Жук” 1963 року випуску, який колись перемагав у гонках, а зараз маe всi шанси пiти пiд прес. Коли цi двоe знаходять одне одного, вони стають непереможним дуетом на гонках.

“Живий” “фольксваген” вперше з’явився на екранах у 1968 р. у стрiчцi “Улюблений Жук”, яка породила три продовження, а також телесерiал та мультфiльм. Iдея римейку виникла ще у другiй половинi минулого десятилiття. У 1998 р. на студii Дiснея iснував сценарiй “Хербi i Мiллi”, написаний Максом Барнеттом. Через кiлька рокiв головою проекту зробили Анджелу Робiнсон, яка прославилась на незалежному фестивалi “Санденс” завдяки фiльму “D.E.B.S.”. “Бiльшiсть з нас люблять “Хербi” з дитячих рокiв, – каже Робiнсон, яка сама вiдвiдувала школу керування гоночними автомобiлями перед зйомками фiльму. – В кiно не було персонажа, схожого на “Хербi”, i ми всi розумiли, що настав час йому повернутися”. Сценарiй написали Томас Леннон i Роберт Бен Гарант (“Нью-йоркське таксi”, “Старськi i Хатч”). Робоча назва фiльму була “Хербi, улюблений жук”.

Шаленi гонки (Herbie: Fully Loaded / Сумасшедшие гонки). Комедiя. США, 2005. Режисер Анджела Робiнсон. У ролях: Лiндсей Лохан, Майкл Кiтон, Метт Дiллон, Брекiн Меeр, Джастiн Лонг.

У цiй стрiчцi двоe головних героiв: Меггi Пейтон (Лохан), дочка знаменитого гонщика (i онука ще бiльш знаменитого), яка чудово почуваeться за кермом, але якiй батько суворо заборонив продовжувати сiмейну традицiю, i “Хербi”, “Фольксваген-Жук” 1963 року випуску, який колись перемагав у гонках, а зараз маe всi шанси пiти пiд прес. Коли цi двоe знаходять одне одного, вони стають непереможним дуетом на гонках.

Продовжити читання “Шаленi гонки”

Ганнiбал

Ганнiбал (Hannibal / Ганнибал). США-Великобританiя, 2001. Режисер Рiдлi Скотт. У ролях: Ентонi Хопкiнс, Джулiанн Мур, Гарi Олдмен, Рей Лiотта, Джанкарло Джаннiнi, Франческа Нерi, Френкi Фейсон.

ICTV, недiля 21 серпня, 23.30

Агент ФБР Клариса Старлiнг (Мур) пiсля багатьох рокiв безплiдних пошукiв натрапляe на слiд свого давнього знайомого – доктора Ганнiбала Лектера (Хопкiнс), манiяка-канiбала, який переховуeться у Флоренцii. Проте у Лектера e ще один переслiдувач – його колишня жертва на iм’я Мейсон Верджер (Олдмен), пiдступний мiльйонер-садист, готовий на все заради помсти.

Людожер-iнтелектуал Ганнiбал Лектер – витвiр фантазii Томаса Харрiса, котрий присвятив дивному персонажу три книги: “Червоний дракон”, “Мовчання ягнят” i “Ганнiбал”. Цей письменник e дуже таeмничою особистiстю: колись вiн був кримiнальним репортером, а зараз намагаeться уникати будь-яких контактiв. Сер Ентонi Хопкiнс, якому роль Лектера принесла шалену популярнiсть та купу премiй (зокрема приз нью-йоркських кiнокритикiв та “Оскар”), розповiдаe про зустрiч з Харрiсом наступне: “Вiн сказав менi, що, коли вiн писав першу книгу, в кiмнату до нього несподiвано увiйшов Ганнiбал i почав диктувати йому текст. З героями це iнколи трапляeться…”

Екранiзацiя першого роману трилогii, вiдома пiд назвою “Мисливець на людей” (1986, реж. Майкл Манн; роль Лектера виконував британський актор Браян Кокс), пройшла непомiченою. Натомiсть “Мовчання ягнят” Джонатана Демме потрапило до десятки касових лiдерiв 1991 р. i вибороло 5 основних “Оскарiв”: за режисуру, сценарiй, головну жiночу (Джодi Фостер) i чоловiчу (Ентонi Хопкiнс) ролi та як найкращий фiльм року. Однак на “Ганнiбала” довелося чекати ще цiле десятирiччя.

Iталieць Дiно Де Лаурентiс, який виплатив за право на екранiзацiю чергового твору Харрiса 9 млн. доларiв, зiткнувся з численними проблемами. Джодi Фостер, котра зiграла Кларису, та режисер Демме вiдмовились вiд роботи над новою стрiчкою; сценарiй виявився занадто жорстоким i вимагав доопрацювання; мешканцi Флоренцii протестували проти того, щоб iхнe мiсто стало тлом для кривавих подiй “Ганнiбала”.

Ганнiбал (Hannibal / Ганнибал). США-Великобританiя, 2001. Режисер Рiдлi Скотт. У ролях: Ентонi Хопкiнс, Джулiанн Мур, Гарi Олдмен, Рей Лiотта, Джанкарло Джаннiнi, Франческа Нерi, Френкi Фейсон.

ICTV, недiля 21 серпня, 23.30

Агент ФБР Клариса Старлiнг (Мур) пiсля багатьох рокiв безплiдних пошукiв натрапляe на слiд свого давнього знайомого – доктора Ганнiбала Лектера (Хопкiнс), манiяка-канiбала, який переховуeться у Флоренцii. Проте у Лектера e ще один переслiдувач – його колишня жертва на iм’я Мейсон Верджер (Олдмен), пiдступний мiльйонер-садист, готовий на все заради помсти.

Людожер-iнтелектуал Ганнiбал Лектер – витвiр фантазii Томаса Харрiса, котрий присвятив дивному персонажу три книги: “Червоний дракон”, “Мовчання ягнят” i “Ганнiбал”. Цей письменник e дуже таeмничою особистiстю: колись вiн був кримiнальним репортером, а зараз намагаeться уникати будь-яких контактiв. Сер Ентонi Хопкiнс, якому роль Лектера принесла шалену популярнiсть та купу премiй (зокрема приз нью-йоркських кiнокритикiв та “Оскар”), розповiдаe про зустрiч з Харрiсом наступне: “Вiн сказав менi, що, коли вiн писав першу книгу, в кiмнату до нього несподiвано увiйшов Ганнiбал i почав диктувати йому текст. З героями це iнколи трапляeться…”

Екранiзацiя першого роману трилогii, вiдома пiд назвою “Мисливець на людей” (1986, реж. Майкл Манн; роль Лектера виконував британський актор Браян Кокс), пройшла непомiченою. Натомiсть “Мовчання ягнят” Джонатана Демме потрапило до десятки касових лiдерiв 1991 р. i вибороло 5 основних “Оскарiв”: за режисуру, сценарiй, головну жiночу (Джодi Фостер) i чоловiчу (Ентонi Хопкiнс) ролi та як найкращий фiльм року. Однак на “Ганнiбала” довелося чекати ще цiле десятирiччя.

Iталieць Дiно Де Лаурентiс, який виплатив за право на екранiзацiю чергового твору Харрiса 9 млн. доларiв, зiткнувся з численними проблемами. Джодi Фостер, котра зiграла Кларису, та режисер Демме вiдмовились вiд роботи над новою стрiчкою; сценарiй виявився занадто жорстоким i вимагав доопрацювання; мешканцi Флоренцii протестували проти того, щоб iхнe мiсто стало тлом для кривавих подiй “Ганнiбала”.

Досвiдчений продюсер швидко подолав усi перешкоди. Моторошний фiнал майбутньоi картини було термiново перероблено. Зайвий мiльйон допомiг отримати дозвiл на зйомки у Флоренцii. На роль Клариси Старлiнг претендували мало не всi голлiвудськi акторки вiдповiдного вiку (Хелен Хант, Джиллiан Андерсон, Хiларi Свонк, Анжелiна Джолi, Кейт Бланшетт та iншi); врештi-решт перемогла талановита Джулiанн Мур, яка двiчi номiнувалася на премiю Кiноакадемii. Ставити фiльм погодився англieць Рiдлi Скотт – випускник Британського Королiвського коледжу, ас режисури, знаний за стрiчками “Дуелянти”, “Чужий”, “Блейд-раннер”, “Гладiатор”.

Завдяки майстерностi постановника i високому професiоналiзму акторського ансамблю “Ганнiбал” змiг видiлитися серед великоi кiлькостi трилерiв про серiйних вбивць. Критики писали про рiзнi недолiки картини, проте бiльшiсть з них досить високо оцiнили режисуру Рiдлi Скотта та гру Ентонi Хопкiнса. Фiльм виправдав свiй 87-мiльйонний бюджет, зiбравши тiльки у прокатi США понад 150 млн. доларiв.

Моральний бiк картини викликав певне занепокоeння. Ще у “Мовчаннi ягнят” Лектер, хоча й вважався втiленням зла, не викликав у публiки вiдрази та ненавистi, оскiльки допомагав Кларисi врятувати жертву iншого манiяка. У “Ганнiбалi” акценти ще бiльше змiстилися завдяки появi нового персонажа – Мейсона Верджера. Англieць Гарi Олдмен, котрий за роки працi в Голлiвудi встиг зiграти усiх можливих лиходiiв (вiд Дракули до Понтiя Пiлата), сягнув вершини негативного амплуа. Його Верджер – жахливо спотворений i прикутий до iнвалiдного вiзка збоченець, який легко купуe сенаторiв та урядових агентiв, утримуe власний штат найманих вбивць, а для розваги згодовуe живих людей свиням-канiбалам. У порiвняннi з цим нелюдом iнтелiгентний i витончений доктор Лектер видаeться мало не позитивним героeм. Частина критикiв стривожилася: добрий людожер – це вже занадто навiть для американського кiно. Втiм, дехто, можливо, роздiлить точку зору виконавця головноi ролi, який стверджуe: “Я не вважаю, що симпатii до Ганнiбала роблять нас психами або манiяками. Принаймнi менi не доводилось ходити через фiльми до психоаналiтикiв”.

Мiст короля Людовика Святого

Професiйна i досить дорога постановка, оздоблена добрими костюмами, декорацiями i чудовими акторами. Чому ж вона навiваe смертельну нудьгу? Мабуть, екранiзацiя класичного лiтературного твору з правильною iдеeю – це дiйсно той мiсток, який справжнiй талант перескочить, не помiтивши, а посереднiсть впаде i пiде на дно.

Що ж вiдрiзняe старанну iлюстрацiю вiд повноцiнного художнього твору? Це може бути одна акторська робота, навiть одна сцена, але така, що примушуe спiвчувати i замислюватись. У “Мостi” цього, на жаль, немаe. Складаeться враження, що найцiкавiше залишилось на тих сторiнках книги, якi не були перенесенi на екран.

Добре, що цього разу Де Нiро не ламаe комедiю. Добре, що ця його робота взагалi не зв’язана з комерцiйним кiнематографом. Погано, що потенцiал його персонажу у фiльмi майже не використовуeться. Владолюбство, бажання догодити вiце-королю, iронiчна зневага до мешканцiв жiночого монастиря та iх наставницi – лише кiлька штрихiв там, де мав бути повноцiнний характер. Це не провина актора, цього просто немаe в сценарii. Не тягне його архieпископ на серйозного, iдейного противника в суперечцi, яка нiбито e центром драматургiчноi концепцii картини.

Професiйна i досить дорога постановка, оздоблена добрими костюмами, декорацiями i чудовими акторами. Чому ж вона навiваe смертельну нудьгу? Мабуть, екранiзацiя класичного лiтературного твору з правильною iдеeю – це дiйсно той мiсток, який справжнiй талант перескочить, не помiтивши, а посереднiсть впаде i пiде на дно.

Що ж вiдрiзняe старанну iлюстрацiю вiд повноцiнного художнього твору? Це може бути одна акторська робота, навiть одна сцена, але така, що примушуe спiвчувати i замислюватись. У “Мостi” цього, на жаль, немаe. Складаeться враження, що найцiкавiше залишилось на тих сторiнках книги, якi не були перенесенi на екран.

Добре, що цього разу Де Нiро не ламаe комедiю. Добре, що ця його робота взагалi не зв’язана з комерцiйним кiнематографом. Погано, що потенцiал його персонажу у фiльмi майже не використовуeться. Владолюбство, бажання догодити вiце-королю, iронiчна зневага до мешканцiв жiночого монастиря та iх наставницi – лише кiлька штрихiв там, де мав бути повноцiнний характер. Це не провина актора, цього просто немаe в сценарii. Не тягне його архieпископ на серйозного, iдейного противника в суперечцi, яка нiбито e центром драматургiчноi концепцii картини.

Те саме з братом Юнiпером у виконаннi Габрiела Бiрна. Цьому персонажу теж слiд було придiлити бiльше екранного часу. Не вiдчуваeться у ньому одержимостi, яка вела його тим шляхом, який вiн обрав. Немаe антагонiстiв – немаe конфлiкту – немаe iнтриги. Там, де мало бути зiткнення свiтоглядiв, – стомлююча балаканина.

Залишаeться п’ятiрка тих, хто зробив крок у безодню, тобто четвiрка, дитину не рахуeмо. З них найцiкавiшi, безумовно, Кетi Бейтс i Харвi Кейтел. У них i персонажi багатшi на нюанси – маркiза Де Монтамайор, яка присвячуe життя написанню листiв до невдячноi дочки, i дядечко Пiо, який намагаeться влаштувати кар’eру красунi-актриси тiльки для того, щоб бути зрадженим нею. Вони здаeться, найкраще виражають iдею твору, поступово i болiсно навчаючись любити не заради себе, а заради тих, кого люблять. Але й iм не вдаeться оживити екран.

Твiр Уайлдера маe бентежити свiдомiсть, примушувати шукати вiдповiдi не тiльки разом з героeм, а й пiсля того, як процес ознайомлення з твором пiдiйшов до кiнця. Вiн ставить питання, на яке кожен маe вiдповiсти сам. Фiльм пропонуe яскравий опис стилю життя рiзних верств населення XVIII столiття, кiлька виразних характерiв, але iз завданням примусити глядача мислити вiн, на жаль, не впорався.

Дiм лiтаючих кинджалiв

Дiм лiтаючих кинджалiв (House of Flying Daggers / Дом летающих кинжалов). Китай, 2004. Режисер Чжан Iмоу. У ролях: Жанг Зiюi, Ендi Лау, Такешi Канешiро.

Новий канал, субота 20 серпня, 19.25

859 рiк. Династiя Тан починаe занепадати. Корумпований уряд змушений протистояти численним армiям повстанцiв. Найсильнiша i найнебезпечнiша з них називаeться “Дiм лiтаючих кинджалiв”. Щодня армiя збiльшуeться i пiднiмаe новi бунти проти влади. Коли ватажка повстанцiв вбивають, у “лiтаючих кинджалiв” з’являeться новий загадковий лiдер. Наказ знайти i знищити його отримують воiни iмператора Ляо (Лау) та Цзинь (Канешiро). Вони допитують красуню-танцiвницю Мей (Зiюi), дочку вбитого ватажка бунтiвникiв, однак дiвчина не даe iм жодноi iнформацii. Тодi героi розробляють хитромудрий план: Цзинь вдаe з себе самотнього воiна на прiзвисько Вiтер i звiльняe Мей з в’язницi…

Чжан Iмоу, один з найвiдомiших азiатських кiнематографiстiв, останнiм часом захопився специфiчним жанром “фiльмiв кунг-фу”. “Я не хотiв робити картину про боi та бiйки, – пояснюe режисер. – Я хотiв розповiсти про пристрастi, про цiкавi характери. У мене свiй пiдхiд до цього жанру”. Стрiчки Iмоу зовсiм не схожi на традицiйнi бойовики про бойовi мистецтва: його попереднiй фiльм “Герой” здобув декiлька призiв на кiнофестивалях i був номiнований на “Оскар”. “Дiм лiтаючих кинджалiв” постановник замислював як нiжну романтичну казку, де головним e динамiка стосункiв трьох зовсiм рiзних за характерами та свiтосприйняттям героiв, кожен з яких e зовсiм не тим, за кого себе видаe.

Дiм лiтаючих кинджалiв (House of Flying Daggers / Дом летающих кинжалов). Китай, 2004. Режисер Чжан Iмоу. У ролях: [Чжан Цзиi->ziyi-zhang], Ендi Лау, Такешi Канешiро.

Новий канал, субота 20 серпня, 19.25

859 рiк. Династiя Тан починаe занепадати. Корумпований уряд змушений протистояти численним армiям повстанцiв. Найсильнiша i найнебезпечнiша з них називаeться “Дiм лiтаючих кинджалiв”. Щодня армiя збiльшуeться i пiднiмаe новi бунти проти влади. Коли ватажка повстанцiв вбивають, у “лiтаючих кинджалiв” з’являeться новий загадковий лiдер. Наказ знайти i знищити його отримують воiни iмператора Ляо (Лау) та Цзинь (Канешiро). Вони допитують красуню-танцiвницю Мей (Цзиi), дочку вбитого ватажка бунтiвникiв, однак дiвчина не даe iм жодноi iнформацii. Тодi героi розробляють хитромудрий план: Цзинь вдаe з себе самотнього воiна на прiзвисько Вiтер i звiльняe Мей з в’язницi…

Чжан Iмоу, один з найвiдомiших азiатських кiнематографiстiв, останнiм часом захопився специфiчним жанром “фiльмiв кунг-фу”. “Я не хотiв робити картину про боi та бiйки, – пояснюe режисер. – Я хотiв розповiсти про пристрастi, про цiкавi характери. У мене свiй пiдхiд до цього жанру”. Стрiчки Iмоу зовсiм не схожi на традицiйнi бойовики про бойовi мистецтва: його попереднiй фiльм “Герой” здобув декiлька призiв на кiнофестивалях i був номiнований на “Оскар”. “Дiм лiтаючих кинджалiв” постановник замислював як нiжну романтичну казку, де головним e динамiка стосункiв трьох зовсiм рiзних за характерами та свiтосприйняттям героiв, кожен з яких e зовсiм не тим, за кого себе видаe.

Зйомки проходили в Украiнi. “Того року снiг випав у жовтнi, i я захвилювався: чи не зiрве погода нам усю послiдовнiсть епiзодичних сцен? – розповiдаe Iмоу. – Але раптом я вирiшив знiмати у снiгову погоду. Наявнiсть у кадрi снiгу, на мiй погляд, зробила картину ще витонченiшою”. Режисер не забув i про традицiйнi для “фiльмiв кунг-фу” сцени двобоiв у бамбуковому лiсi, однак намагався зробити iх вiдмiнними вiд тих, якi знiмали його попередники.

Троe головних виконавцiв – зiрки азiатського кiно. Чжан Цзиi, якiй робота у “Домi” принесла номiнацiю на премiю Британськоi кiноакадемii, вiдома в усьому свiтi завдяки стрiчцi Анга Лi “Тигр скрадаeться, дракон ховаeться”. Такешi Канешiро часто знiмаeться у стрiчках “екшн”, спiвпрацюючи з такими вiдомими представниками жанру, як Само Ханг, Юень Бяо, Джет Лi. Ендi Лау – лауреат премii кiнофестивалю у Гонконгу (“Час вичерпано”, “Продовжуючи карму”) та спецiального призу кiнофестивалю у Локарно (“Зроблено у Гонконгу”).

Велiант: Пернатий спецназ

Велiант: Пернатий спецназ (Valiant / Вэлиант: Пернатый спецназ). Анiмацiйна пригодницька комедiя. США, 2005. Режисер Герi Чепмен. Ролi озвучують: Еван Макгрегор, Джон Клiз, Тiм Каррi, Джон Херт, Джим Броадбент, Х’ю Лорi, Олiвiя Вiльямс, Браян Лонсдейл, Ден Робертс.

Юний лiсний голуб на iм’я Велiант вступаe в ряди елiтного пiдроздiлу вiйськово-повiтряних сил Великобританii “Королiвська голубина поштова служба” (КГПС). Ще не закiнчивши пiдготовку, вiн та iншi новачки змушенi перейти до виконання службових обов’язкiв. Новобранцi повиннi прилетiти в окуповану Францiю, отримати важливе повiдомлення i доставити його в Англiю. Коли героi опиняються над ворожою територieю, iх мiсiя стаe майже неможливою: вони залишились без командира, до того ж iм треба рятуватись вiд нiмецьких соколiв, яких очолюe генерал фон Телон…

Велiант: Пернатий спецназ (Valiant / Вэлиант: Пернатый спецназ). Анiмацiйна пригодницька комедiя. США, 2005. Режисер Герi Чепмен. Ролi озвучують: Еван Макгрегор, Джон Клiз, Тiм Каррi, Джон Херт, Джим Броадбент, Х’ю Лорi, Олiвiя Вiльямс, Браян Лонсдейл, Ден Робертс.

Юний лiсний голуб на iм’я Велiант вступаe в ряди елiтного пiдроздiлу вiйськово-повiтряних сил Великобританii “Королiвська голубина поштова служба” (КГПС). Ще не закiнчивши пiдготовку, вiн та iншi новачки змушенi перейти до виконання службових обов’язкiв. Новобранцi повиннi прилетiти в окуповану Францiю, отримати важливе повiдомлення i доставити його в Англiю. Коли героi опиняються над ворожою територieю, iх мiсiя стаe майже неможливою: вони залишились без командира, до того ж iм треба рятуватись вiд нiмецьких соколiв, яких очолюe генерал фон Телон…

Сюжет базуeться на iсторичних фактах. Пiд час Першоi та Другоi свiтових вiйн голубина пошта Великобританii доставляла за лiнiю фронту i назад, через Ла-Манш, важливi воeннi повiдомлення. Вiйськовi прикрiпляли iх до поштових голубiв i вiдпускали птахiв, знаючи, що iнстинкт допоможе iм знайти шлях додому.

Коли Джон Вiльямс, президент кiнокомпанii “Вангард”, ознайомився з сюжетом сценариста-початкiвця Джорджа Вебстера, вiн вирiшив, що на за ним обов’язково треба написати сценарiй i запустити проект у виробництво. Робота над фiльмом почалась у Лос-Анджелесi у сiчнi 2003 р. У Лондонi у примiщеннях знаменитоi британськоi студii “Iлiнг” було створено кiностудiю анiмацiйних фiльмiв з найсучаснiшими комп’ютерами i програмами анiмацii. У вереснi 2003 р. усi спецiалiсти з комп’ютерних технологiй, якi працювали над стрiчкою, перебрались у Лондон. У створеннi “Велiанта” брали участь понад 200 фахiвцiв з 17 краiн. Мультфiльм, на створення якого видiлили 40 млн. доларiв, було створено за два роки.

Режисер Чепмен, для якого ця картина e дебютною, розповiдаe, що завданням творчого колективу було максимально наблизити мультфiльм до реальностi. Оскiльки дiя вiдбуваeться пiд час Другоi свiтовоi вiйни, потрiбно було передати особливу атмосферу того часу. Велике змiстовне й емоцiйне значення маe музика до стрiчки, написана композитором Джорджем Фентоном (номiнацiя на “Оскар” за “Небезпечнi зв’язки”).

Картина мала вийти на екрани восени 2004 р. Потiм релiз вiдклали до 2006 р., але все ж таки вирiшили не затягувати i призначили прем’eру на серпень 2005-го.

Година пiк-2

Година пiк-2 (Rush Hour 2 / Час пик-2). США, 2001. Режисер Бретт Ратнер. У ролях: Джекi Чан, Крiс Такер, Джон Лоун, Жанг Зiюi, Алан Кiнг, Розалiн Санчес, Харрiс Юлiн.

Новий канал, п’ятниця 19 серпня, 20.25

Китайський iнспектор Лi (Чан) та темношкiрий детектив полiцii Лос-Анджелесу Картер (Такер) знову об’eднують зусилля, щоб знешкодити пiдступного мафiозного боса Рiккi Тана (Лоун), причетного до вбивств американських дипломатiв i загибелi батька Лi… Черговий комедiйний бойовик про пригоди напарникiв-протилежностей перевершив за комерцiйними показниками свого попередника (касовi збори першоi “Години пiк” у прокатi США склали 137 мiльйонiв, другоi – 224 мiльйони), проте його не можна назвати набагато кращим. Якщо у першiй картинi Ратнер бiльше уваги придiлив демонстрацii акробатичних талантiв схiдного полiцейського, то у другiй головним героeм став балакучий Картер (гонорар Такера за зйомки у “Годинi пiк-2” становив 20 млн. доларiв, а Чана – 15 млн. доларiв). Трюкiв та двобоiв у новiй стрiчцi теж вистачаe: фiльм навiть виборов нагороду “MTV Movie Award” у номiнацii “Найкраща бiйка”. Роль головноi противницi дуету ефектно зiграла молода китайська зiрка Жанг Зiюi (номiнацiя на “MTV Movie Award”).

Година пiк-2 (Rush Hour 2 / Час пик-2). США, 2001. Режисер Бретт Ратнер. У ролях: Джекi Чан, Крiс Такер, Джон Лоун, [Чжан Цзиi->ziyi-zhang], Алан Кiнг, Розалiн Санчес, Харрiс Юлiн.

Новий канал, п’ятниця 19 серпня, 20.25

Китайський iнспектор Лi (Чан) та темношкiрий детектив полiцii Лос-Анджелесу Картер (Такер) знову об’eднують зусилля, щоб знешкодити пiдступного мафiозного боса Рiккi Тана (Лоун), причетного до вбивств американських дипломатiв i загибелi батька Лi… Черговий комедiйний бойовик про пригоди напарникiв-протилежностей перевершив за комерцiйними показниками свого попередника (касовi збори першоi “Години пiк” у прокатi США склали 137 мiльйонiв, другоi – 224 мiльйони), проте його не можна назвати набагато кращим. Якщо у першiй картинi Ратнер бiльше уваги придiлив демонстрацii акробатичних талантiв схiдного полiцейського, то у другiй головним героeм став балакучий Картер (гонорар Такера за зйомки у “Годинi пiк-2” становив 20 млн. доларiв, а Чана – 15 млн. доларiв). Трюкiв та двобоiв у новiй стрiчцi теж вистачаe: фiльм навiть виборов нагороду “MTV Movie Award” у номiнацii “Найкраща бiйка”. Роль головноi противницi дуету ефектно зiграла молода китайська зiрка Чжан Цзиi (номiнацiя на “MTV Movie Award”).