2005 – kinoblog.com

Траффiк

Траффiк (Traffic / Траффик). США, 2000. Режисер Стiвен Содерберг. У ролях: Майкл Даглас, Кетрiн Зiта-Джонс, Деннiс Квейд, Бенiцiо Дель Торо, Стiвен Бауер, Дон Чiдл, Луiс Гусман, Мiгель Феррер.

К1, недiля 20 листопада, 21.05

Очоливши Бюро по боротьбi з наркотиками, суддя Роберт Вейкфiлд (Даглас) оголошуe “хрестовий похiд” проти могутнiх картелiв. Однак насправдi американськi спецслужби виявляються лише пiшаками у складнiй грi двох конкуруючих мафiозних кланiв…

Стрiчка Содерберга стала свiдченням його остаточного переходу з рядiв незалежних кiнематографiстiв до офiцiйного Голлiвуду, про що сам постановник висловився наступним чином: “Я бiльше не хочу, щоб моi фiльми дивилися в туалетi”. Звернувшись до сюжету давнього англiйського телесерiалу, 37-рiчний режисер зняв кримiнальну драму у кращих традицiях американських “проблемних” картин, якi так полюбляe Кiноакадемiя. Компенсувавши “мильнiсть” першоджерела песимiстичним поглядом на результати вiйни з наркоторговцями, Содерберг забезпечив стрiчцi як стомiльйоннi касовi збори, так i численнi призи (зокрема 4 “Оскари” та 2 “Золотi Глобуси”). Водночас митець намагався подбати про свою репутацiю новатора i, виступивши ще й оператором фiльму (пiд псевдонiмом Пiтер Ендрюс), вигадливо поекспериментував з кольором, ракурсами та рухом камери. Проте нагородження режисера “Траффiка” “Оскаром” викликало досить бурхливу реакцiю: багато критикiв вважали, що яскравi i масштабнi роботи Рiдлi Скотта (“Гладiатор”) та Анга Лi (“Тигр скрадаeться, дракон ховаeться”) все ж таки бiльш гiднi престижноi премii.

К1, недiля 20 листопада, 21.05

Продовжити читання “Траффiк”

Домiно

Домiно (Domino / Домино). “Чорна комедiя” / трилер. США, 2005. Режисер Тонi Скотт. У ролях: Кiра Найтлi, Мiккi Рурк, Едгар Рамiрес, Жаклiн Бiссет, Мiна Суварi, Делрой Лiндо, Люсi Лiу, Том Уейтс, Крiстофер Вокен.

Домiно була дочкою британського актора Лоренса Харвi i моделi Полiн Стоун. Ii батько помер у 1973 р., через рiк пiсля народження дочки. Мати вiддала Домiно в iнтернат, а сама намагалась знайти спосiб зберегти колишнiй статус й спосiб життя. Потiм вони переiхали в Америку, де дiвчина пiдробляла моделлю у компанii “Форд”. Однак вона росла шибайголовою i хулiганкою i в життя “золотоi молодi” зовсiм не вписувалась. Одного дня на початку 90-х 20-рiчна Домiно вирiшила стати “мисливцем за головами”, тобто розшукувати злочинцiв, що втекли, у найжахливiшому районi Лос-Анджелесу – Пiвденному Централi. Вона ловила здебiльшого наркодiлкiв, але мала справу i з вбивцями, i нiжною була тiльки зi своiм пiстолетом, який називала “Бетсi”.

Режисер Тонi Скотт намагався перенести iсторiю Домiно Харвi на екран рокiв десять. Вiн вiдмовився вiд декiлькох запропонованих сценарiiв i зупинився на роботi Рiчарда Келлi (“Доннi Дарко”) – абсурднiй, як “Адаптацiя”, похмурiй, як “Наркобарон”, цинiчнiй та крутiй, як “Вбити Бiлла”. Це не бiографiя, а вельми довiльна фантазiя на цю тему з яскравим калейдоскопом дiючих осiб – представникiв свiту шоу-бiзнесу, охоронцiв закону i його порушникiв. “Одна з ii улюблених фраз потрапила в фiльм без зiмн, – каже режисер про свою героiню. – “Орел – живеш, рeшка – вмираeш”. Для мене цi слова стали символом ii життя. Немаe нiчого бiльш п’янкого, нiж вiдчуття невiдомого, коли вiдкриваeш дверi, не знаючи, що чекаe на тебе за ними”.

Продовжити читання “Домiно”

Джеймс Бонд. Частина 2

Даремно я ображав “Iнтер”: пiсля показаних о першiй годинi перших двох частин наступнi серii “бондiани” (поки що) демонструють у найзручнiший час. Але повернемось до iсторii кiносерiалу.
У 1967 р. на екрани вийшла п’ята картина про Бонда, “Живеш тiльки двiчi” Льюiса Гiлберта, пiсля чого Шон Коннерi вiдмовився продовжувати зйомки у кiносерiалi. “Коли я грав суперагента 007, менi часто здавалося, що я його просто ненавиджу, – згадуe актор. – Не минало й дня, щоб до мене не пiдiйшов хто-небудь з питанням: чи схожi ви на свого персонажа? Глупство! Я тисячу разiв намагався пояснити, що свiт Джеймса Бонда – це чиста фантазiя, що не треба нiчого порiвнювати… Усе марно. Кожного разу, коли на екрани виходив новий фiльм, з’являлися тисячi статей з претензiйно-iдiотськими мiркуваннями”.

Зальцман та Брокколi спробували замiнити Коннерi 30-рiчним австралiйцем Джорджем Лазенбi, проте стрiчка за його участю (“На таeмнiй службi Ii величностi” Пiтера Ханта) не мала успiху. Картина виявилась надто мелодраматичною: головний герой одружуeться, але внаслiдок несподiваного нападу смертельного ворога Блофелда (Теллi Савалас) вiдразу пiсля весiлля стаe вдiвцем.

У 1967 р. на екрани вийшла п’ята картина про Бонда, “Живеш тiльки двiчi” Льюiса Гiлберта, пiсля чого Шон Коннерi вiдмовився продовжувати зйомки у кiносерiалi. “Коли я грав суперагента 007, менi часто здавалося, що я його просто ненавиджу, – згадуe актор. – Не минало й дня, щоб до мене не пiдiйшов хто-небудь з питанням: чи схожi ви на свого персонажа? Глупство! Я тисячу разiв намагався пояснити, що свiт Джеймса Бонда – це чиста фантазiя, що не треба нiчого порiвнювати… Усе марно. Кожного разу, коли на екрани виходив новий фiльм, з’являлися тисячi статей з претензiйно-iдiотськими мiркуваннями”.

Продовжити читання “Джеймс Бонд. Частина 2”

Кiнсi

Кiнсi (Kinsey / Кинси). США, 2004. Режисер Бiлл Кондон. У ролях: Лаям Нiсон, Лора Лiннi, Крiс О’Доннелл, Пiтер Сарсгаард, Тiмотi Хаттон, Джон Лiтгоу, Тiм Каррi, Олiвер Платт.

ТРК “Украiна”, п’ятниця 18 листопада, 21.50

У цiй стрiчцi переказано основнi факти бiографii професора Альфреда Кiнсi, бiолога з унiверситету Iндiани, який здiйснив переворот у розумiннi природи людськоi сексуальностi. Кiнсi почав з допомоги молодим подружжям, а закiнчив фундаментальними науковими працями…

Нова робота Кондона (“Боги i чудовиська”) базуeться на двох книгах – художнiй бiографii “Секс i мiра всiх речей: життя Альфреда Кiнсi” Джонатана Гатоурна-Хардi та документальному дослiдженнi “Секс i вчений” Даян Ворд. Претендентами на головну роль були Майкл Даглас, Джефф Брiджес, Джордж Клунi та Ралф Фiннес. Усiх iх обiйшов iрландець Нiсон, який чудово впорався зi своiм завданням. Те, що в “оскарiвську” номiнацiю потрапив не вiн, а його партнерка Лiннi, не дивуe: останнiм часом Кiноакадемii бiльше подобаються ролi не вчених, а iх вiдданих дружин (згадаймо успiх Дженнiфер Коннеллi).

ТРК “Украiна”, п’ятниця 18 листопада, 21.50

Примхлива хмара

З усiх фiльмiв цьогорiчноi “Азii” – найбiльш естетський, малозрозумiлий i далекий вiд глядача. Хоча й не вiд всякого, принаймнi на перший погляд, – любителi “полунички” отримують те, на що розраховували. Однак у фiльмi це не головне.

Головне для режисера – побудувати в майже повнiстю мовчазнiй атмосферi сатиричну картину сiчасного свiту, яка часом здаeться майже апокалiптичною (згадуeться навiть “Шалений Макс-2”, де головною цiннiстю була вода). Охарактеризувати цей свiт як такий, де вся культура крутиться навколо порно, що насправдi e досить далеким вiд iстини. Розповiсти iсторiю про невдале i нiкому не потрiбне кохання з явним натяком на те, що iншого зараз i не може бути – що теж, на щастя, не e правдою. Продемонструвати, наскiльки далеко вiн може пiти – для цього потрiбен не талант, лише звичайна людська смiливiсть i розкутiсть. Нарештi, повеселити глядачiв кiлькома пародiйними мюзикл-епiзодами – це дiйсно зроблено добре i зi смаком.

Не дивно, що “Срiбного Ведмедя” Цай Мiн-Лянь отримав саме за сценарiй – фiльм цiкавий саме за концепцieю, але ii втiлення все ж таки далеке вiд iдеалу. Сама драма часом губиться у надмiрi епiзодiв зйомок порно, мовчазних пейзажах, незчислених гарбузах…

Продовжити читання “Примхлива хмара”

24 години

24 години (Trapped). США, 2002. Режисер Луiс Мандокi. У ролях: Шарлiз Терон, Кевiн Бекон, Кортнi Лав, Стюарт Таунсенд, Дакота Фаннiнг, Пруiт Тейлор Вiнс.

ICTV, четвер 17 листопада, 21.00

Родина Дженнiнгсiв стаe мiшенню для банди викрадачiв дiтей. Ватажок злочинцiв Джо (Бекон) любить тримати усе пiд контролем i манiпулювати жертвами. Вiн каже Карен Дженнiнгс (Терон), що через 24 години поверне ii дочку i що на його рахунку кiлька подiбних справ, пiд час яких нiхто не постраждав. Однак цього разу Джо маe iншi плани…

“24 години” – це робоча назва нового фiльму Мандокi, але працiвникам украiнського кiно- та вiдеопрокату вона сподобалась бiльше, нiж та, пiд якою картина вийшла у США. З самого початку проект був пов’язаний з iменем Бекона – актора, який здобув славу у 80-х пiсля стрiчки “Право на танець”, у 90-х виконував здебiльшого другоряднi ролi негiдникiв, а у 2000 р. знову привернув до себе увагу завдяки “Невидимцi” Пола Верховена. Бекон мав грати лiкаря, у якого викрадають дитину, проте, ознайомившись зi сценарieм, вiн обрав бiльш яскраву роль мерзотника, а у позитивного героя перевтiлився Таунсенд (“Королева проклятих”). Зйомки почалися 19 березня 2001 р. у Ванкуверi, а закiнчилися у червнi. Продюсери сподiвалися, що фiльм повторить успiх трилера “Викуп” (1996) Рона Говарда з подiбним сюжетом, однак “24 години” навiть не окупили свiй 30-мiльйонний бюджет.

ICTV, четвер 17 листопада, 21.00

Продовжити читання “24 години”

Джессiка Бiл

Джессiка Бiл (Jessica Biel / Джессика Бил) народилась 3 березня 1982 р. у мiстi Елай (штат Мiнессота), а виросла у Болдерi (штат Колорадо). Майбутню зiрку вiдкрили у 1994 р., коли ii вiдiбрали для навчання за спецiальною програмою Даян Хардiн для молодих акторiв. Невдовзi дiвчина випробувала себе у модельному бiзнесi, а у 1996 р. дебютувала у серiалi Аарона Спеллiнга “Сьоме небо”. В кiно першими ролями Джессiки були онука героя Пiтера Фонди у драмi “Золото Улi” (1997), яка брала участь у конкурсах Каннського фестивалю та кiнофестивалю “Санденс”, i подруга героя Джонатана Тейлора Томаса у сiмейнiй комедii “Я повернусь до Рiздва” (1998).

Славу акторцi принесло телебачення: “Сьоме небо” стало одним з найуспiшнiших шоу. Однак i серiал, i роль хорошоi дiвчинки Марi Кемден швидко набридли Джессiцi. Коли ж продюсери “Неба” не дозволили iй зiграти одну з ролей у картинi Сема Мендеса “Американська краса”, яка згодом здобула п’ять “Оскарiв”, Бiл почала дiяти. У березнi 2000 р. вона знялась оголеною для чоловiчого журналу “Gear”. Випуск, в якому з’явились фотографii актриси, став одним з найпопулярнiших в iсторii журналу, i Джессiку нарештi звiльнили з серiалу. Щоправда, потiм вона неодноразово з’являлась у “Сьомому небi” в якостi гостьовоi зiрки.

Джессiка Бiл (Jessica Biel / Джессика Бил) народилась 3 березня 1982 р. у мiстi Елай (штат Мiнессота), а виросла у Болдерi (штат Колорадо). Майбутню зiрку вiдкрили у 1994 р., коли ii вiдiбрали для навчання за спецiальною програмою Даян Хардiн для молодих акторiв. Невдовзi дiвчина випробувала себе у модельному бiзнесi, а у 1996 р. дебютувала у серiалi Аарона Спеллiнга “Сьоме небо”. В кiно першими ролями Джессiки були онука героя Пiтера Фонди у драмi “Золото Улi” (1997), яка брала участь у конкурсах Каннського фестивалю та кiнофестивалю “Санденс”, i подруга героя Джонатана Тейлора Томаса у сiмейнiй комедii “Я повернусь до Рiздва” (1998).

Продовжити читання “Джессiка Бiл”

Лiворуч вiд лiфта

Лiворуч вiд лiфта (A Gauche en sortant de l’ascenseur / Налево от лифта). Францiя, 1988. Режисер Едуар Молiнаро. У ролях: П’eр Рiшар, Еммануель Беар, Фаннi Коттансон, Рiшар Борiнже, Мiшель Кретон.

СТБ, середа 16 листопада, 20.00

Сором’язливий художник влаштував майстерню на останньому поверсi, куди час вiд часу навiдуються його знайома, ревнивий сусiд та його коханка. На них чекаe багато кумедних ситуацiй з дверми, що захлопуються у невдалий момент, i недоумкуватими полiцейськими… Одна з останнiх комедiй у доробку Рiшара, провiдного французького комедiанта 70-80-х, в якiй вже вiдчуваeться стомленiсть i його, i талановитого французького комедiографа Молiнаро (“Оскар”).

СТБ, середа 16 листопада, 20.00

Iлюзiя польоту

Нещодавно прихильники “Дума” переконували мене в тому, що рецензiю на цей фiльм маe право писати тiльки той, хто бавився в цю гру. Мовляв, тiльки ця категорiя глядачiв може об’eктивно оцiнити стиль, дух i неповторну атмосферу безкiнечних думських коридорiв. Якщо мiркувати у цьому ж напрямку, рецензiю на “Iлюзiю польоту” маe право писати тiльки бортпровiдник або бортiнженер або колега головноi героiнi або ж принаймнi людина, яка просидiла кiлька дiб у багажному вiдсiку. Звичайно ж, тiльки такi люди можуть як слiд оцiнити переданий у картинi стиль, дух i неповторну атмосферу лiтака. На превеликий жаль, рецензiю знову довелось писати менi – людинi, яка останнiй раз лiтала лiтаком рокiв п’ятнадцять тому. Але не хвилюйтесь, люди, наступного разу ми виправимось. Ми обов’язково злiтаeмо в Киiв i арендуeмо в зоопарку мавпу для написання рецензii на “Кiнг-Конга”, оскiльки лише мавпа може оцiнити стиль, дух i неповторну атмосферу джунглiв у новому шедеврi Пiтера Джексона.

Тепер повернемось до “Iлюзii польоту” (прокатники обрали невдалий варiант перекладу, який нiяк не в’яжеться з сюжетом). Якби в життi терористи мислили так вигадливо, як голлiвудськi сценаристи, жити було б набагато цiкавiше й складнiше. Якщо сприймати це як належне, отримуeмо стрiчку, цiлком варту грошей, витрачених на квиток. Причина проста – Джодi Фостер.

Нещодавно прихильники “Дума” переконували мене в тому, що рецензiю на цей фiльм маe право писати тiльки той, хто бавився в цю гру. Мовляв, тiльки ця категорiя глядачiв може об’eктивно оцiнити стиль, дух i неповторну атмосферу безкiнечних думських коридорiв. Якщо мiркувати у цьому ж напрямку, рецензiю на “Iлюзiю польоту” маe право писати тiльки бортпровiдник або бортiнженер або колега головноi героiнi або ж принаймнi людина, яка просидiла кiлька дiб у багажному вiдсiку. Звичайно ж, тiльки такi люди можуть як слiд оцiнити переданий у картинi стиль, дух i неповторну атмосферу лiтака. На превеликий жаль, рецензiю знову довелось писати менi – людинi, яка останнiй раз лiтала лiтаком рокiв п’ятнадцять тому. Але не хвилюйтесь, люди, наступного разу ми виправимось. Ми обов’язково злiтаeмо в Киiв i орендуeмо в зоопарку мавпу для написання рецензii на “Кiнг-Конга”, оскiльки лише мавпа може оцiнити стиль, дух i неповторну атмосферу джунглiв у новому шедеврi Пiтера Джексона.

Продовжити читання “Iлюзiя польоту”

Моe велике грецьке весiлля

Моe велике грецьке весiлля (My Big Fat Greek Wedding / Моя большая греческая свадьба). США, 2002. Режисер Джоел Цвiк. У ролях: Нiа Вардалос, Джон Корбетт, Майкл Константiн, Лейнi Казан, Андреа Мартiн, Джой Фейтон, Сара Осман, Джон Калангiс, Мелiсса Тодд, Луiс Мендiлор.

Новий канал, вiвторок 15 листопада, 22.05

Тула Портокалос (Вардалос) – тридцятирiчна гречанка, яка живе у Чикаго i працюe у ресторанi, що належить ii родинi. Вирiшивши змiнити своe нудне життя, вона закiнчуe комп’ютернi курси, знаходить роботу у туристичному агентствi i знайомиться з вродливим молодим чоловiком. Тепер щастю Тули заважаe одна обставина: ii коханий не e греком…

Це той рiдкiсний для сучасноi “фабрики мрiй” випадок, коли банк зриваe недорога та не розрахована на комерцiйний успiх картина. Театральна акторка Вардалос у своeму сценарному дебютi розповiла iсторiю власного життя. Ii пiдтримала iнша актриса грецького походження – Рита Вiлсон, дружина Тома Хенкса. 19 квiтня 2002 р. (у день грецького церковного свята) стрiчка дебютувала на екранах восьми кiнотеатрiв. У червнi ii демонстрували вже у 445 залах. Наприкiнцi липня “Весiлля” зайняло десяте мiсце у списку найбiльш касових фiльмiв, а через кiлька тижнiв опинилося на третьому мiсцi. Малобюджетна картина зiбрала у прокатi США 217 млн. доларiв i стала найпопулярнiшою романтичною комедieю року.

Новий канал, вiвторок 15 листопада, 22.05