Ніколи не сподівався почути класичну нині тему Білла Конті з великого екрану. Пік популярності кіносеріалу був у 80-х, коли у нас з ним можна було познайомитись виключно у відеосалонах. Сталлоне був одним з ідолів тієї епохи, разом з усіма своїми героями – Рембо, Роккі, Коброю та іншими. У Штатах вони були національними героями. У нас – як це не смішно звучить, чимось набагато важливішим – героями “підпільними”, в жодному разі не нав’язаними владою. Що бачили у них вчорашні піонери, окрім солодкого присмаку агресії та неприхованої жорстокості? Мабуть, неприхований індивідуалізм, дике первісне “я” самотнього вовка, який продирався до перемоги – крізь в’єтнамські джунглі чи болото побуту італійського кварталу Філадельфії – не те щоб зовсім без сторонньої допомоги, але вже точно не на плечах у якоїсь партії.
Таким він і залишився – самотнім вовком, якому начхати на думку недоброзичливого співрозмовника. Не раз і не два прозвучать у “Роккі Бальбоа” слова про те, що головне – твій власний вибір, а не те, що кажуть оточуючі. Це фактично гасло фільму. Не має влади стороння думка над колишнім Італійським Жеребцем, як і зміна часів та смаків: він так і залишився собою – простим, як двері, м’яко кажучи, не дуже освіченим (“Його батько був з Ямайки” – “А, європеєць”), щирим, завжди готовим допомогти і ніколи – здатися.
Ніколи не сподівався почути класичну нині тему Білла Конті з великого екрану. Пік популярності кіносеріалу був у 80-х, коли у нас з ним можна було познайомитись виключно у відеосалонах. Сталлоне був одним з ідолів тієї епохи, разом з усіма своїми героями – Рембо, Роккі, Коброю та іншими. У Штатах вони були національними героями. У нас – як це не смішно звучить, чимось набагато важливішим – героями “підпільними”, в жодному разі не нав’язаними владою. Що бачили у них вчорашні піонери, окрім солодкого присмаку агресії та жорстокості? Мабуть, неприхований індивідуалізм, дике первісне “я” самотнього вовка, який продирався до перемоги – крізь в’єтнамські джунглі чи болото побуту італійського кварталу Філадельфії – не те щоб зовсім без сторонньої допомоги, але вже точно не на плечах у якоїсь партії.
Продовжити читання “Роккі Бальбоа”